Справа № 461/7927/21
Провадження № 1-кс/461/5338/21
24.09.2021 м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора,-
22.09.2021 року ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою, в якій просить:
- зобов'язати прокурора, уповноваженого на здійснення процесуального керівництва в кримінальному провадженні №62019000000001542 від 02.10.2019 (зведеному провадженні №62019000000001032), повторно розглянути його заяви про визнання потерпілим від 11.03.2021 та 05.04.2021 з дотриманням положень ст. 55 КПК України та повідомити про прийняте рішення у спосіб та строки, визначені КПК України;
- зобов'язати прокурора, уповноваженого на здійснення процесуального керівництва в кримінальному провадженні №62019000000001542 від 02.10.2019 (зведеному провадженні №62019000000001032), повідомити суд про виконання даної ухвали.
Скаргу мотивує тим, що 31.07.2019 звернувся з заявою про злочин до Державного бюро розслідувань. Заява була проігнорована та пересилалася із одного правоохоронного органу у іншій. Так НАБУ встановило, що у заяві містяться відомості, що свідчать про наявність складу злочину, передбаченого ст. 172 КК України. 10.08.2019 ОСОБА_3 оскаржив бездіяльність слідчого ДБР на невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у суді та 20.08.2019 Шевченківський районний суд м.Львова виніс ухвалу (справа №761/31736/19) про зобов'язання слідчого ДБР внести до ЄРДР заяву ОСОБА_3 від 31.07.2019 про кримінальне правопорушення. 02.10.2019 було зареєстровано КП за №62019000000001542. Але не дивлячись на те, що згідно заяви останнього в діях службових осіб Державного концерну «Укроборонпром» та співробітників Департаменту контррозвідки СБУ, які були задіяні для звільнення ОСОБА_3 , були наявні ознаки злочинів, передбачених ст.ст. 172, 364, 365, 366 та 367 КК України, КП було порушено лише за ч.2 ст. 364 КК України. У зв'язку з тим, що прокурором було проігноровано заяву ОСОБА_3 про визнання його потерпілим від 11.03.2021, 25.03.2021 слідчим суддею Галицького районного суду м. Львова винесено ухвалу у справі №461/2305/21, якою зобов'язано прокурора Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону, уповноваженого на здійснення процесуального керівництва в кримінальному провадженні №62019000000001542 від 02.10.2019 року, розглянути заяву останнього (клопотання) від 11.03.2021 року про визнання його потерпілим з дотриманням положень ст.55 КПК України та повідомити його про прийняте рішення у спосіб та строки визначені КПК України. Прокурором ОСОБА_4 на виконання зазначеної ухвали було винесено постанову від 08.04.2021, якою йому було відмовлено у визнанні потерпілим. 06.05.2021 слідчим суддею Галицького районного суду м.Львова винесено ухвалу у справі №461/3558/21, якою скасовано зазначену постанову та зобов'язано прокурора ОСОБА_4 повторно розглянути його заяву від 05.04.2021. На виконання даної ухвали ОСОБА_3 07.06.2021 року отримав від прокурора лист №14-192 вих-21, у якому відмова у визнанні його потерплим обґрунтована наявністю постанови слідчого від 20.05.2021, але зазначена постанова скасована 09.07.2021 ухвалою у справі №463/7312/21 та 02.08.2021 в ухвалі було виправлено описку.
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився. Належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи телефонограмою. До суду подав заяву про розгляд справи у його відсутності.
Представники ГУ Національної поліції України у Львівській області в судове засідання не з'явились. Належним чином були повідомленні про день, час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів не здійснювалось, оскільки учасники процесу в судове засідання не з'явилися
Дослідивши наявні матеріали скарг суд приходить до наступного.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні Головного управління Національної поліції у Львівській області перебуває кримінальне провадження №62019000000001542 від 20.08.2019.
Відповідно до ст.220 КПК України клопотання про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;
9) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;
10) повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;
11) відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Відповідно до ч.2 ст. 303 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які не охоплюються вищенаведеною нормою не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Як вбачається з скарги ОСОБА_3 від 22.09.2021 року, останній просить повторно розглянути заяву про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні №62019000000001542 від 02.10.2019.
Відповідно до ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запроваджені механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.
Проте, на досудовому провадженні слідчому судді можуть бути оскаржені лише ті вищеперелічені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, що наведені у ч.1 ст. 303 КПК України. В цьому переліку відсутня можливість розгляду слідчим суддею скарги про зобов'язання прокурора повторно розглянути заяви про визнання потерпілим.
Пунктом 5 ч.1 ст. 303 КПК України передбачена можливість оскарження рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою. Але з суті скарги вбачається, що ОСОБА_3 не оскаржує рішення прокурора про відмову у визнанні потерпілим відповідно до п. 5 ч.1 ст. 303 КПК України, а просить зобов'язати прокурора "повторно розглянути заяви про визнання потерпілим". Тобто просить винести судове рішення, яке не передбачено кримінальним процесуальним законодавством.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.9, 214, 217, 303, 304,306,307, 318-380 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1