Справа № 548/2265/19
Провадження №1-кп/548/19/21
20.07.2021 року Хорольський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисника обвинувачених - адвоката ОСОБА_6 ,
потерпілого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хорол клопотання обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також їх захисника ОСОБА_6 про повернення обвинувального акту по кримінальному провадженнню № 62018170000000002 по обвинуваченню ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч.1 ст. 371, ч.1 ст. 366 КК України,
В провадженні Хорольського районного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження № 62018170000000002 по обвинуваченню ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 371 ч. 1, 366 ч. 1 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши, що вказані недоліки щодо невручення обвинуваченим обвинувальних актів не мають місця в даному кримінальному провадженні, оскільки обвинувальні акти були направлені обвинуваченим поштою. Також заперечив проти повернення обвинувального акту у зв'язку зі змінами в законодавстві щодо ст. 371 ч. 1 КК України, зазначивши, що таке клопотання сторони захисту є необгрунтованим та безпідставним. Зокрема, у зв'язку з тим, що обвинувачені не отримували особисто повідомлення про завершання досудового розслідування, тому зазначені повідомлення були направлені на адресу слідчого управління ГУНП Полтавської області та отримані 16.08.2019 року, крім того прокуратурою напрвлялись запити на слідчого управління ГУНП Полтавської області, а також рапорт, з якого вбачається, що обвинувачені на телефонні виклики не віповідали, повідомлення направлялись їм поштою за адресою проживання та за місцем роботи, захисники були поінформовані про завершення досудового розслідування засобами телефонного зв'язку. Крім того, відмова ОСОБА_4 від отримання відповідного повідомлення була зафіксована на відеозаписі, з якого вбачається, що причиною неотримання ним повідомлень є те, що він не вважає себе підозрюваним. Сторона захисту не приступила до ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, внаслідок чого слідчий подавав клопотання слідчому судді про встановлення підозрюваним строків для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження до 25.10.2019 року.
З приводу вручення підозрюваним обвинувального акту прокурор зазначає, що 28.10.2019 року підозрюваним та захисникам були направлені повідомлення про виклик до прокурора для отримання обвинувального акту з реєстром матеріалів, а 30.10.2019 року підозрюваному ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за адресою місця проживання та місця роботи, захиснику ОСОБА_8 на абонентську скриньку, адвокатам ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за місцем проживанняза направлялись копії обвинувального акту, про що свідчать чеки з Укрпошти, описи та накладна. В матеріалах справи також наявна розписка, в якій зазначено, що 29.10.2019 та 31.10.2019 року підозрювані на виклик до слідчого не прибули для отримання обвинувальних актів.
Обвинувачений ОСОБА_5 заперечив проти доводів прокурора, зазначив, що докази, подані прокурором, не можуть бути залучені в підготовчому провадженні, оскільки відсутні відповідні правові підстави. Також зазначив, що обвинувальні акти, направлені за адресою проживання та місцем роботи обвинуваченого, не були ним отримані, а отже факт направлення не означає факт вручення обвинувального акту. Крім того, посилаючись невручення йому обвинувального акту та на наявні в ньому неточності та помилки, зокрема, багаторазове зазначення того, що ОСОБА_5 вчинив злочин, що порушує презумпцію невинуватості, клопотав про повернення прокурору обвинувального акту.
Обвинувачений ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_6 також подали клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, посилаючись на невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України та його невручення обвинуваченим та їх захисникам під розписку, крім цього, наполягали на необхідності повернення прокурору обвинувального акту щодо проступку (ч. 1 ст. 371 КК України) з урахуванням вимог глави 25 КПК України у зв'язку зі змінами в законодавстві. Про те, що обвинувальний акт був скерований до суду, обвинувачені дізнались безпосередньо з судових повісток. В ході ознайомлення захисників з матеріалами кримінального провадження до 28.10.2019 року їм не було вручено повідомлення про скерування обвинувальних актів до суду та самі обвинувальні акти.
Крім того, захисник ОСОБА_6 наголосив, що обвинувальні акти були напрвлені учасникам кримінального провадження з порушенням норм КПК, якими передбачено, що повістки про виклик повинні бути направлені не пізніше, ніж за 3 дні до дати явки, однак відповідні виклики були здійснені прокурорм 28.10.2019 року, а 30.10.2019 року копії обвинувального акту були направлені учасникам стороні захисту.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, заяв чи клопотань на адресу суду не направили.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, про відсутність підстав для задоволення клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акту.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
З 01.07.2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 20.12.2019 року.
Відповідно довимог п. 5 ч. 4 Прикінцевих таперехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру у кримінальних провадженнях про злочини, що визначені як кримінальні проступки, які направлені до суду до набрання чинності цим Законом і не призначені на момент набрання ним чинності до судового розгляду, повертаються прокурору для внесення з урахуванням вимог глави 25 КПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 Кримінального процесуального кодексу України вбачається, що суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду. Отже, повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акта вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які саме перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
Судом встановлено, що 28.10.2019 року підозрюваним та захисникам були направлені повідомлення про виклик до прокурора для отримання обвинувального акту з реєстром матеріалів, свідченням чого є копія супровідного листа, а 30.10.2019 року підозрюваному ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за адресою місця проживання та місця роботи, захиснику ОСОБА_8 на абонентську скриньку, адвокатам ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за місцем проживання були направлені копії обвинувального акту, про що свідчать копії поштових повідомлень, описів цінних листів, квитанцій.
Інших вагомих недоліків обвинувального акта, які б перешкоджали призначення судового розгляду, у судовому засіданні не встановлено.
Суд не приймає доводи захисника ОСОБА_6 стосовно порушення 3-денного строку для повідомлення учасника кримінального провадження про виклик до слідчого, прокурора, оскільки сторонами не заперечувалось, що навіть по спливу 3-денного терміну, тобто 01.11.2019 року, підозрювані та їх захисники не з'явились до сторони обвинувачення для отримання обвинувальних актів та не подали будь-яких заперечень прокурору, що свідчить про байдуже ставлення до своїх процесуальних прав щодо належного виклику учасника кримінального провадження.
Крім того, той факт, що обвинувачені не отримали обвинувальні акти, не може свідчити про неналежне виконання стороною обвинувачення обов'язку щодо вручення обвинувальних актів та не може бути підставою для повернення обвинувальних актів, адже судом встановлено, що прокурором були вчинені дії для вручення обвинувальних актів, натомість обвинувачені та їх захисники, які раніше демонстрували зловживання своїми процесуальними правами, внаслідок чого ухвалою слідчого судді обвинуваченим та їх захисникам було встановлено строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження до 28.10.2019 року, не виходили на зв'язок зі стороною обвинувачення та не вчинили жодних дій, які б свідчили про бажання добросовісно виконувати свої процесуальні обов'язки.
Таким чином, на думку суду, відсутні підстави для повернення обвинувального акту прокурору у зв'язку з невиконання ним вимог ст. 293 КПК України.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до ст. 217 КПК України (в редакції Закону 2617-VIII) у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об'єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами). Не можуть бути об'єднані в одне провадження матеріали досудових розслідувань щодо кримінального проступку та щодо злочину, крім випадків, коли це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду. У таких випадках розслідування злочину та кримінального проступку здійснюється за правилами досудового слідства. Положення глави 25цього Кодексу в такому разі не застосовуються.
Згідно ч.ч.5, 6 ст.217КПК України рішення про об'єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування приймається прокурором та не може бути оскаржене.
Зі змісту обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються за ч. 1 ст. 371 КК України, що на цей час вважається кримінальним проступком, та за ч.1 ст. 366 КК України, що є злочином.
Разом з тим, ані положеннями Закону України №2617-VIII від 22 листопада 2018 року, ані жодними іншими нормативно-правовими актами не передбачено повернення судами обвинувальних актів у кримінальних провадженнях за обвинуваченням особи у вчиненні як злочину, так і проступку.
На думку суду, з огляду на фактичні обставини провадження, викладені в обвинувальному акті, виділення з матеріалів даного провадження матеріалів за ч. 1 ст. 377 КК України може негативно вплинути на повноту з'ясування обставин провадження, оскільки події, зазначені в обвинувальному акті правопорушень є взаємопов'язаними.
Зважаючи на викладене, суд не знайшов правових підстав для задоволення клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акту відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 291, 314 КПК України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також їх захисника ОСОБА_6 про повернення обвинувального акту по кримінальному провадженнню № 62018170000000002 по обвинуваченню ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч.1 ст. 371, ч.1 ст. 366 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Дата складання повного тексту ухвали суду: 20.07.2021
Головуючий