Справа № 372/2923/21
Провадження 2-1580/21
ухвала
Іменем України
30 вересня 2021 року Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Кравченка М.В.
при секретарі Денисенко Ю.С.,
за участю представника позивачки ОСОБА_1 ,
представників відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до садівницького товариства «Рябина» про визнання недійсним рішення загальних зборів,
ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до садівницького товариства «Рябина» про визнання недійсним рішення загальних зборів членів садівницького товариства «Рябина», оформлене протоколом від 10.07.2021 року.
З огляду на доводи учасників процесу у судовому засіданні судом було поставлено на обговорення питання про можливість закриття провадження у справі.
Представник позивачки вважав, що спір слід розглядати у порядку цивільного судочинства.
Представник відповідача ОСОБА_2 наплягав на закритті провадження у справі, посилаючись на те, що спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, про що заявив відповідне клопотання.
Представниця відповідача ОСОБА_3 заперечила проти закриття провадження у справі.
При вирішенні вказаного питання суд приймає до уваги наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
ЦПК України передбачає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, зокрема, з цивільних, трудових відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (частина перша статті 19).
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право, яке має існувати на час звернення до суду, а, по-друге, суб'єктний склад такого спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін, зазвичай, є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів (пункт 3 частини першої статті 20 ГПК України).
З огляду на наведені приписи процесуальних законів, правильне визначення юрисдикції суду у цій справі залежить від змісту правовідносин її учасників.
Відповідно до змісту позовної заяви та додатків до неї позивачка ОСОБА_4 є членом СТ «Рябина» і оспорює рішення загальних зборів даного товариства, що стосуються діяльності товариства, зокрема, обрання членів Лічильної комісії, обрання Голови та Секретаря Загальних зборів, надання повноважень щодо підписання Протоколу загальних зборів та щодо проведення реєстраційних дій.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації садових товариств, захисту прав їх членів, визначено Законом України «Про громадські об'єднання».
Відповідно до п.8 ст. 9 даного Закону, громадське об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність із статусом юридичної особи або без такого статусу, підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Згідно з частиною першою статті 85 Цивільного кодексу України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.
Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад (частина перша статті 98, частина перша статті 99 ЦК України).
Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (стаття 97 ЦК України).
Здійснюючи управлінську діяльність, виконавчий орган реалізує колективну волю учасників товариства, які є носіями корпоративних прав. Керівник та інші члени виконавчого органу, здійснюючи управління товариством у межах правил, встановлених статутними документами, зобов'язані діяти виключно в інтересах товариства та його учасників (абзац 3 підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України).
За частиною четвертою статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання. Корпоративні права учасників товариства є об'єктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений частиною третьою статті 99 ЦК України.
Садівницьке товариство є добровільним об'єднанням громадян, громадською організацією, яка створена рішенням загальних зборів. Садівницьке товариство є юридичною особою з моменту його державної реєстрації.
Отже, вищевказаний Закон визначає Садівницьке товариство як юридичну особу, створену громадянами для задоволення та захисту законних прав та інтересів його членів.
Ураховуючи те, що позивачка ОСОБА_4 є членом Садівницького товариства «Рябина», а спір стосується захисту, зокрема, її прав як члена громадської організації, порушеного, на її думку, діяльністю юридичної особи, цей спір є найбільш наближеним до спорів, пов'язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, відтак повинен розглядатися за правилами господарського судочинства, тому провадження у цій справі підлягає закриттю.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 (провадження № 14-576апп18), від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 (провадження № 12-1272апп18), від 02 жовтня 2019 року у справі № 501/1571/16-ц (провадження № 14-472цс19).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
З огляду на те, що суд на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України дійшов висновку про закриття провадження у справі, відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України позивачці роз'яснюється її право звернутися із позовом в порядку господарського судочинства до відповідного суду господарської юрисдикції.
Вказана правова позиція узгоджується із актуальною судовою практикою, зокрема Київського апеляційного суду (постанова від 08.07.2021 року у справі № 372/4474/19).
Враховуючи викладене вище, провадження у цій цивільній справі слід закрити.
Керуючись ст.ст. 255, 256 ЦПК України, суд -
Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до садівницького товариства «Рябина» про визнання недійсним рішення загальних зборів закрити у зв'язку із тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 261 ЦПК України.
Суддя М.В.Кравченко