16.09.2021
Справа № 361/5877/21
Провадження № 3/361/4201/21
16 вересня 2021 року Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г., розглянувши матеріали, що надійшли від Броварського районного управління поліції Головного Управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м.Бровари, Київської області, не працюючої, проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
05 липня 2021 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшов адміністративний матеріал щодо ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з протоколом про адмінправопорушення від 27.06.2021 року серія ВАБ №554380, 27 червня 2021 року, громадянка ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство, відносно своєї бабусі - громадянки ОСОБА_2 , а саме: висловлювалася в її сторону нецензурною лайкою, погрожувала фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
Своїми діями ОСОБА_1 порушила ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнала.
Дослідивши дані протоколу про адміністративне правопорушення від 27 червня 2021 року серії ВАБ №554380; ксерокопію термінового заборонного припису стосовно кривдника ОСОБА_1 серії АА №205504 від 27 червня 2021 року; повідомлення Броварського РУП ГУНП в Київській області ЄО №20750 від 27.06.2021 року; письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , встановлено, що ОСОБА_1 не може бути притягнута до адміністративної відповідальності, виходячи з наступного.
Відповідальність за ч.1 ст.173-2 КУпАП, за якою кваліфіковані дії ОСОБА_1 настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, - тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб.
Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
До протоколу про адміністративне правопорушення не долучено жодного доказу на підтвердження обставин, які зазначені в протоколі про адмінправопорушення, зокрема, відсутні показання свідків, інші документи, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства.
Протокол про адміністративне правопорушення є процесуальною дією суб'єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
При цьому, відповідно до положень ст.251 КУпАП, ст.62 Конституції України судом не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться у самому протоколі про адміністративне правопорушення, виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діяння, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч.1 ст. 173-2 КУпАП визначає, що вчинення насильства в сім'ї, - умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї.
Об'єктивна сторона даного правопорушення виражається в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконанні захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходженні корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї (матеріальний склад).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України ”Про запобігання та протидію домашньому насильству” домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 14 вказаної статті визначено, що психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Таким чином, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КпАП України, виражається у вчиненні певних діянь, внаслідок яких могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Оцінюючи належність, допустимість описаних по справі доказів, суд вважає, що вина ОСОБА_1 не доведена у судовому засіданні, за таких обставин, в діях ОСОБА_1 , які зазначені в протоколі, відсутні подія та склад адміністративного правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП, тому провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст.247 п.1, 283, 284, 287, 294 КУпАП, суд, -
Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП, в зв”язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з моменту її винесення через Броварський міськрайонний суд шляхом подачі апеляції.
Суддя Радзівіл А.Г.