Дата документу 15.09.2021
Справа № 334/6865/21
Провадження № 2/334/3955/21
15 вересня 2021 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Філіпова І.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
ОСОБА_1 звернулось до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики у розмірі 459 819 грн.
Разом з позовною заявою було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру загальною площею 92.7 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Зазначено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Як роз'яснено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_2 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, враховуючи співмірність заявлених вимог та на підставі вищенаведеного, проаналізувавши у сукупності матеріали позовної заяви, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на будинку АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 19.08.2020 року.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Філіпова І. М.