Номер провадження: 33/813/1058/21
Номер справи місцевого суду: 521/9337/21
Головуючий у першій інстанції Коблова О.Д.
Доповідач Дришлюк А. І.
28 вересня 2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі головуючого судді Дришлюка А.І.
при секретарі судового засідання -Рибачук О.І.
розглянувши апеляційну скаргупредставника Одеської митниці Держмитслужби - Пташинської Аліни Олександрівни на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 06 липня 2021 року по справі за протоколом складеним стосовно громадянина України ОСОБА_1 про порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України,
04 червня 2021 року до Малиновського районного суду м. Одеси надійшов протокол № 0648/50000/21 від 04.06.2021 року про порушення митних правил з відповідними матеріалами стосовно громадянина ОСОБА_1 за ознаками скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. З зазначеного протоколу про порушення митних правил вбачається, що 12.02.2021 між ТОВ «Ельфід» (код ЄДРПОУ 42865777) та компанією «Sunaccom FZE» (ОАЕ) було укладено контракт №SE-1202 щодо поставки товарів в Україну.
06 липня 2021 року постановою Малиновського районного суду м. Одеси (головуючий - суддя Коблова О.Д.) провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 - закрити, на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. Товар, вилучений згідно протоколу про порушення митних правил, повернути громадянину ОСОБА_1 або уповноваженій особі в установленому законом порядку, після сплати всіх необхідних митних платежів.
16 липня 2021 року, не погоджуючись з вказаною постановою, представник Одеської митниці Держмитслужби - Пташинська Аліна Олександрівна подала до Малиновського районного суду м. Одеси апеляційну скаргу. Апелянт не погоджується з вказаною постановою, вважає її необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню через неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Апелянт пояснює, що основним безпосереднім об'єктом є встановлений порядок переміщення товарів та ТЗ через митний кордон України, об'єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон з прихованими від митного контролю. Апелянт вважає, що судом помилково встановлено, що в діях ОСОБА_1 відсутня протиправність діяння, адже він як директор ТОВ «Ельфід» в силу вимог виконуваних ним трудових обов'язків повинен відповідати за виконання вимог, встановлених законами та іншими нормативно-правовими актами України. Апелянт просить скасувати постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 06 липня 2021 року, прийняти нову, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні правопорушення та накласти адміністративне стягнення санкції зазначеної статті.
Судове засідання в суді апеляційної інстанції було призначено до розгляду на 28 вересня 2021 року. В судове засідання з'явився представник Одеської митниці Держмитслужби - Євдокимов Дмитро Анатолійович, який підтримав апеляційну скаргу та просив скасувати постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 06 липня 2021 року, прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 483 Митного кодексу України та накласти адміністративне стягнення у відповідності до санкції статті. Також в судове засідання з'явився представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 , який просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги Одеської митниці Держмитслужби та постанову Малиновського районного суду м. Одеси залишити без змін.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників судового засідання, Одеський апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 487 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
В силу ст. 486 МК України завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Статтею 489 МК України визначено, що при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постановою суду першої інстанції провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 закрито за відсутності складу адміністративного правопорушення, а вилучений вантаж, повернуто власнику у встановленому законом порядку, після сплати всіх необхідних митних платежів.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції за наступних підстав.
Згідно вимог ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або необережні) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 483 МК України адміністративна відповідальність настає в разі вчинення переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Вимогами ч. 2ст. 467 МК України встановлено, що якщо справа про порушення митних правил відповідно до ст. 522 цього кодексу розглядається судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а в разі розгляду судами (суддями) справ про триваючі правопорушення митних правил, у тому числі передбачені ст. ст.469,477-485 цього Кодексу - не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень (в редакції Закону № 5288-VI від 18.09.2012р.).
Згідно вказаної норми за правопорушення, передбачені ст. ст. 469, 477 - 485 цього Кодексу строк накладення адміністративного стягнення обчислюється з дня їх виявлення.
Відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з частиною 3 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
З матеріалів справи вбачається, що у травні 2021 року до Одеського морського торговельного порту на судні закордонного плавання за коносаментом № 143154405256 від 24.04.2021 з Китаю (відправник компанія «YIWU HUAYI IMP AND EXP CO LIMITED», продавець компанія «SUNACCORN F.Z.E» (ОАЕ)) на адресу ТОВ «ЕЛЬФІД» (03035, Україна, м. Київ, вул. Льва Толстого, буд. 63, корп. 2, код ЄДРПОУ 42865777) у контейнері № EITU9233584 надійшли товари народного споживання (сітка від комарів, матрац, ножиці, набір кухонних ножів, дзеркало, акваріум, тощо), загальною вагою брутто - 13 500 кг.
01 червня 2021 до Одеської митниці Держмитслужби представником декларанта (агентом з митного оформлення) ОСОБА_4 з метою переміщення товарів на митну територію України подана попередня митна декларація (МД типу «ІМ40ЕЕ») № UA500490/2021/007760, а також зовнішньоекономічний контракт № SE-1202 від 12.02.2021, коносамент № 143154405256 від 24.04.2021, інвойс № 3584 від 23.04.2021 та пакувальний лист до інвойсу.
При заповненні попередньої МД № UA500490/2021/007760 ОСОБА_4 відображено відомості (опису, вагових, кількісних, вартісних характеристик товарів) із товаросупровідних та комерційних документів, складених компанією «SUNACCORN F.Z.E» (контрагентом).
Апеляційний суд погоджується з даним висновком суду першої інстанції, а саме, що товар «Сітка дверна для захисту від комарів» (який заявлений в документах у кількості 1518 шт., вагою брутто 3501 кг) міститься фактично в наявності 13 000 шт. але з такою ж вагою брутто 3500 кг. За результатом огляду посадовими особами митниці складено відповідний Акт від 03.06.2021, в графу 8.3. якого внесено інформацію, що у зазначеному контейнері фактична вага брутто відповідає заявленій у МД № UA500490/2021/007760, вага нетто та кількість місць не перевірялись.
Митним тарифом України, затвердженим Законом України «Про митний тариф» від 19.09.2013 №584-V-II, передбачено, що основною одиницею виміру та обліку товару «Сітка дверна для захисту від комарів» (№ 1 в митній декларації), код УКТ ЗЕД 6304910000 є кілограм (код 166 за класифікатором), додаткової одиниці виміру - немає.
Оскільки одиницею виміру товару № 1 є кілограм, а відповідно до матеріалів справи вага - не змінилась, то зазначена обставина ніяким чином не вплине на заходи тарифного регулювання.
Отже, врахувавши наведене, Одеський апеляційний суд виключає варіант умислу занизити вартість на митне оформлення та на переміщення через митний кордон України товарів, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які інші докази на доведення зворотного.
Не можливо не погодитися і з висновком суду першої інстанції щодо розрахунків, та технічних помилок в інвойсі № 3584 від 23 квітня 2021 року а саме, в митній декларації № Е20210000646502661, відповідно до якої, товар № 1 вказано у кількості - 1518 упаковок, але в інвойсі та пакувальному листі, які подані до попередньої митної декларації, одиницю виміру зазначено - шт. фактично маючи на увазі упаковки.
Згідно ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Докази по справі мають бути належними та допустимими. Належний доказ - це доказ, зміст якого відтворює фактичну обставину, що має значення для правильного вирішення справи. До того ж фактичні дані - це дані, які маючи зв'язок із фактами предмета доведення, здатні підтвердити існування чи відсутність доказуваних фактів. Допустимим вважається той доказ, який був отриманий у встановленому законом порядку і передбаченими способами, а також, коли законодавець допускає його використання.
На думку суду апеляційної інстанції, що співпадає з висновком суду першої інстанції, митницею не враховано, що ОСОБА_1 не подавались до митниці документи, які містять неправдиві дані, оскільки було вказано відомості щодо ваги, що є вирішальним для обсягу митних платежів. Окрім того, Малиновський районний суд міста Одеси зазначив, що товар був зупинений на шляху прямування до митниці призначення, тобто взагалі висновок про реалізацію остаточного умислу передчасний.
Інших доказів вини ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні матеріали справи не містять, а оскільки суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже суд через це втрачає статус незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Таким чином, наведені обставини вказують на відсутність в апеляційного суду підстав для скасування постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 06 липня 2021 року.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП України, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.
Керуючись ст. 294 КУпАП України, Одеський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника Одеської митниці Держмитслужби - Пташинської Аліни Олександрівни на постанову Малиновського районного суду м.Одеси від 06 липня 2021 року - відхилити.
Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 06 липня 2021 року - залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського
апеляційного суду А.І. Дришлюк
28.09.2021 року м. Одеса