662/1458/21
2/662/399/2021
30 вересня 2021 року Новотроїцький районний суд
Херсонської області
в складі: головуючого судді - Решетова В.В.
секретар судового засідання - Сушко Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в смт. Новотроїцьке Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про стягнення розрахункових при звільненні та коштів за затримку виплати розрахункових
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ФОП ОСОБА_2 про стягнення розрахункових при звільненні та коштів за затримку виплати розрахункових, обґрунтовуючи тим, що з 18.09.2020 року по 07.06.2021 року вона працювала у відповідача кухарем. В день її звільнення відповідач не виплатила їй розрахункові, внаслідок чого станом на момент звільнення у відповідача утворилась заборгованість перед нею по заробітній платі у розмірі 4250,00 грн. Оскільки в розрахункові при звільненні входить оплата невикористаної відпустки, вважає, що відповідач повинна нарахувати та виплатити їй невикористану відпустку за 8,5 місяців у кількості середньоденного заробітку за 17 днів у сумі 4600,20 грн. Окрім цього відповідач повинна виплатити їй середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку або по день винесення рішення. Просить стягнути з відповідача на її користь борг по заробітній платі в сумі 4250,00 грн., оплатити невикористану відпустку в сумі 4600,20 грн., кошти за затримку виплати розрахункових по 266,57 грн. з наступного дня звільнення 08.06.2021 року та за кожен день до розгляду справи судом.
Позивач до судового засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач до судового засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомила, відзиву на позов не надала.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно запису № 22 трудової книжки серії НОМЕР_1 від 05.08.1982 року, ОСОБА_1 07.06.2021року звільнено із займаної посади з ФОП ОСОБА_2 на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін, на підставі наказу № 7-к від 18.09.2021 року.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (справа «Суханов та Ільченко проти України») «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» / «правомірне очікування» стосовно ефективного здійснення права власності.
Відповідно до частини 1ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
У статті 116 КЗпП України зазначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Суду не надано доказів того, що позивач в останній день звільнення, а саме 07.06.2021 року не працювала, тому відповідно до статті 116 КЗпП України, підприємство повинно було провести в цей день остаточний розрахунок.
Суд зазначає, що дана стаття не вказує на обов'язок працівника у день звільнення звертатися до каси підприємства з вимогою про проведення розрахунку, а навпаки, ця стаття, покладає на роботодавця обов'язок провести відповідний розрахунок.
В позові позивач вказала, що заборгованість по заробітній платі на день звільнення у неї складала 4250,00 грн., яку відповідач на день розгляду справи не сплатила, оплату за невикористану відпустку в сумі 4600,20 грн. не здійснила тому, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення вище вказаної заборгованості підлягає задоволенню.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, то суд виходить з наступного.
Відповідно до роз'яснень, які надані Верховним судом України в постанові Пленуму № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» у разі застосування ст. 117 КЗпП України перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.
Згідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Таким чином, обов'язок із проведення з працівником розрахунку покладається на роботодавця незалежно від прохання працівника про вказану плату. Стаття 117 КЗпП України застосовується у разі несвоєчасної виплати належних працівнику від підприємства сум незалежно від наявності клопотання працівника про таку виплату.
Оформивши звільнення позивача та видавши їй трудову книжку, відповідач свій обов'язок із проведення з працівником розрахунку не здійснила, а тому є підстави для застосування до відповідача відповідальності за затримку розрахунку при звільненні, передбачену ст. 117 КЗпП України.
Відповідно до ст. 241-1 КЗпП строки виникнення і припинення трудових прав та обов'язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями. Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк.
Відповідно до розділу ІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Для визначення середнього заробітку, суд бере до уваги розрахунок зроблений позивачем, відповідно до якого він складає 270,60 грн., так як відповідачем не надано жодного доказу виплати заборгованості позивачу при звільненні та не надано її середньоденний заробіток.
Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку з затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку.
Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 31119,00грн. за період з 08.06.2021 року по 30.09.2021 року з розрахунку: 270,60 грн. (середньоденний заробіток) х115(днів)=31119,00 грн.
Відповідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_2 припинила свою діяльність на підставі власного рішення 01.07.2021 року.
Відповідно до чинного законодавства, втрата фізособою свого підприємницького статусу не позбавляє її від необхідності відповідати за зобов'язаннями, що виникли раніше, у тому числі в межах її підприємницької діяльності. Пояснюється це наступним: по-перше, припинення підприємницької діяльності ФОП (крім банкрутства) не є підставою для погашення його зобов'язань або визнання заборгованості безнадійною (гл. 50 ЦКУ, п.п. 14.1.11 ПКУ). Така підстава передбачена лише при ліквідації юрособи - кредитора або боржника (ч. 1 ст. 609 ЦКУ, абзац «з» п.п. 14.1.11 ПКУ); по-друге, на відміну від юросіб, які після ліквідації де-факто більше не існують, фізособа, втративши статус підприємця, нікуди не зникає. До того ж, ЦКУ не виділяє окремо такого учасника цивільних відносин, як підприємець (ст. 2 гл. 1 ЦКУ).
З огляду на таке суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Позивач у відповідності до положень п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за вимогою про стягнення заробітної плати, тому відповідно до положень ст.141 ЦПК України судовийзбір у сумі 908,00 грн. за подання позовної заяви підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 38, 40, 116, 117, 232, 237-1, 264, 430 КЗпП України, ст.ст. 12, 13, 76, 81, 133, 137, 141, 258, 259, 265, 268, 280- ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення розрахункових при звільненні та коштів за затримку виплати розрахункових задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання АДРЕСА_2 заборгованість по заробітній платі в сумі 4250,00 (чотири тисячі п'ятдесят) грн. 00 коп., оплату за невикористану відпустку в сумі 4600,00 (чотири тисячі шістсот) грн. 00 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 31119,00 (тридцять одна тисяча сто дев'ятнадцять) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте Новотроїцьким районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя В.В. Решетов