Справа № 523/7780/21
Провадження №4-с/523/61/21
"24" вересня 2021 р. м. Одеса
Суворовський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді Далеко К.О.,
за участю секретаря судового засідання Сирф Ю.В.,
заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду міста Одеси, цивільну справу за скаргою боржника ОСОБА_1 , стягувач ОСОБА_2 , про визнання дій державного виконавця Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Кобилко В.С. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження незаконними, протиправними та скасування постанови від 08.04.2021,
28.04.2021 боржник ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Кобилко В.С., якою просить:
- скасувати постанову Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса Південного міжрегіонального управління юстиції про відкриття виконавчого провадження від 08.04.2021 № ВП 65058447 та визнати дії державного виконавця Кобилко В.С. незаконними та протиправними.
В обґрунтування скарги, ОСОБА_1 зазначає наступне: скарга подана ним до суду у встановлений законом 10 денний строк, оскільки він лише 27.04.2021 року отримав копію постанови на поштовому відділенні, тому строк звернення до суду ним не порушений; державний виконавець не викликав боржника до виконавчої служби, а тому в діях боржника відсутній умисел; боржник отримав рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 01.02.2021 року лише 15.03.2021 року, а тому вважає що своєчасно оскаржив рішення у тридцятиденний строк, відправивши поштою 12.04.2021 року апеляційну скаргу на рішення; державний виконавець не роз'яснив боржнику його права та обов'язки, відповідно до п.5 ч.2 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження»; боржник виконавчий лист від 19.03.2021 року не отримував, що вважає порушенням ч.1 ст.28 ЗУ «Про виконавче провадження;
Ухвалою судді від 07 травня 2021 року прийнято скаргу до розгляду, відкрито провадження по справі, призначено судове засідання, витребувано з Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса Південного міжрегіонального управління юстиції належним чином засвідчену копію матеріалів виконавчого провадження ВП №65058447 з примусового виконання виконавчого листа № 523/13515/19, виданого 19.03.2021 року.
21.05.2021 року на адресу суду від державного виконавця Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса Південного міжрегіонального управління юстиції надійшли копії виконавчого провадження №65058447.
У судове засідання з'явився ОСОБА_1 , підтримав подану ним скаргу у повному обсязі, просив її задовольнити. Боржник надав суду відповідь на відзив, згідно якої додатково зазначив: у виконавчому листі від 01.02.2021 року вказана адреса заінтересованої особи (стягувача) за якою остання не проживає, не знаходиться та не перебуває більше 5 років; у виконавчому листі від 19.03.2021 року вказана одна адреса заінтересованої особи (стягувача) а в постанові державного виконавця від 08.04.2021 року про відкриття виконавчого провадження зовсім інша; до заяви про відкриття виконавчого провадження стягувач не додала ніяких підтверджуючих документів щодо знаходження грошових коштів на рахунках в банках на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби. У поясненнях від 30.08.2021 року боржник також зазначив, що в Одеському апеляційному суді знаходиться на розгляді апеляційна скарга на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 01.02.2021 року № 523/13515/19. Все це на думку боржника є порушенням та підставою для задоволення скарги.
Державний виконавець Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Кобилко В.С. до судового засідання не з'явився. 21.05.2021 року надав на адресу суду відзив, згідно якого зазначив, що 08.04.2021 року ним було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження в АСВП №650558447, з виконання виконавчого листа № 523/13515/19 виданого 19.03.2016 року Суворовським районним судом м. Одеси, який набрав чинності 15.03.2021 року. Зазначена постанова була відправлена рекомендованою кореспонденцією на адресу боржника. Виконавчий лист відповідав вимогам ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», підстави для повернення виконавчого документа у стягувача були відсутні. Одночасно із постановою про відкриття виконавчого провадження, державним виконавцем було винесено постанову про стягнення виконавчого збору 10% у розмірі 2 950грн., на підставі ст. 24, 27 Закону України «Про виконавче провадження». Зазначив, що ним дотримані вимоги закону, тому просив відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 .
Стягувач ОСОБА_2 до судового засідання не з'явилась, будучи неодноразово належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду скарги. Заявами від 24.09.2021 року просила суд надати матеріали справи для ознайомлення та відкласти розгляд скарги для ознайомлення із матеріалами. Розпискою від 24.09.2021 року підтверджується ознайомлення ОСОБА_2 із матеріалами справи.
Відповідно до ч.2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 450 ЦПК України відносно розгляду скарги у десятиденний строк, перебування скарги ОСОБА_1 в провадженні суду з 28.04.2021 року, обставини належного повідомлення ОСОБА_2 про перебування скарги в суді та про попередні дати судових засідань, ознайомлення останньої із матеріалами справи, достатність матеріалів для прийняття рішення по скарзі, суд дійшов до висновків про можливість розгляду скарги без участі стягувача ОСОБА_2 .
З'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно та безсторонньо оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 .
Судом здійснювалось фіксування судового засідання технічним записом, відповідно до ч. 1 ст. 247 ЦПК України.
Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Скарги на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення розглядаються за правилами Розділу VІІ ЦПК України.
Згідно частини 1 статті 449 ЦПК скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Частиною 2 статті 449 ЦПК України передбачено, що пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
У даному випадку, заявник ОСОБА_1 оскаржує дії державного виконавця та постанову про відкриття виконавчого провадження від 08.04.2021 року. Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримав оскаржувану ним постанову 27.04.2021 року, оскаржувані ним дії державного виконавця пов'язані саме з прийняттям постанови, скаргу до суду ним подано 28.04.2021 року.
За викладених обставин, суд дійшов висновку що скарга ОСОБА_1 подана до суду у встановлені ч.1 ст. 449 ЦПК України строки.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 01 лютого 2021 року задоволено позовну заяву ОСОБА_2 . Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 57 000 гривень, які перебували на рахунку відкритому на ім'я відповідача ОСОБА_1 в АТ «Ощадбанк» у розмірі 57 000 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 28 500 гривень.
Повний текст рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 01 лютого 2021 року складено 10.02.2021 року.
Відповідно до ч.1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
19.03.2021 року Суворовським районним судом м. Одеси було видано виконавчий лист, на виконання рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 01.02.2021 року по справі № 523/13515/19, яке набрало законної сили.
07.04.2021 року стягувач ОСОБА_2 звернулась до Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) із заявою про прийняття до виконання виконавчого листа №523/13515/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 28 500 гривень.
Постановою державного виконавця Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Кобилко В.С. від 08.04.2021 року:
- відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 523/13515/19, виданого 19.03.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошових коштів в розмірі 28 500 гривень та судових витрат 1000 гривень;
- зобов'язано боржника подати декларацію про доходи та майно та попередити боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей;
- стягнуто з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 2 950 гривень.
Супровідним листом від 08.04.2021 року на адресу боржника ОСОБА_1 державним виконавцем надіслано копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.04.2021 року. Копію постанови від 08.04.2021 року, як встановлено у судовому засіданні, боржник ОСОБА_1 отримав 27.04.2021 року, скаржник проти цього не заперечував.
Постановою державного виконавця Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Кобилко В.С. від 13.04.2021 року звернено стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , що отримує дохід у Департаменті охорони здоров'я Одеської обласної державної адміністрації у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу 32 719 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відтак, враховуючи, що виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень, постанова виконавця про відкриття виконавчого провадження може бути скасована судом лише у випадку, коли судом буде достовірно встановлено, що у виконавця були відсутні підстави для прийняття виконавчого документа до виконання або виконавчий документ поданий особою, яка не має права на подання виконавчого документа до виконання.
Здійснивши аналіз копій матеріалів виконавчого провадження № 65058447, в розрізі доводів скаржника ОСОБА_1 , суд не встановив порушень вимог Закону України «Про виконавче провадження» та положень Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 при винесенні державним виконавцем постанови від 08.04.2021 року по ВП 65058447 про відкриття виконавчого провадження.
Щодо доводів боржника ОСОБА_1 про те, що державний виконавець не викликав його до виконавчої служби, а тому в діях боржника відсутній умисел, що є підставою для скасування постанови державного виконавця від 08.04.2021 року та визнання дій виконавця незаконними, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Судом встановлено, що ні Законом України «Про виконавче провадження», ні Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 не передбачено обов'язку державного виконавця здійснювати виклик боржника перед винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження, тому до доводів скаржника в цій частині суд ставиться критично і їх не приймає.
Щодо доводів боржника ОСОБА_1 про невиконання державним виконавцем вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», в частині не ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Судом встановлено, що п. 6 постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.04.2021 року ВП№65058447 містить номер ідентифікатору доступу, із використанням якого боржник ОСОБА_1 міг реалізувати своє право на ознайомлення із матеріалами.
Крім того, реалізація державним виконавцем обов'язку на ознайомлення сторони із матеріалами виконавчого провадження безпосередньо у виконавчій службі, залежала від дій ОСОБА_1 щодо подачі відповідної заяви на ознайомлення, чого останнім зроблено не було, як встановлено у судовому засіданні, тому до доводів скаржника в цій частині суд ставиться критично і їх не приймає.
Щодо доводів боржника ОСОБА_1 про невиконання державним виконавцем вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», в частині роз'яснення боржнику його прав та обов'язків, суд вважає за необхідне зазначити, що частково права та обов'язки роз'яснені державним виконавцем боржнику у постанові про відкриття виконавчого провадження від 08.04.2021 року.
В свою чергу, постанова про відкриття виконавчого провадження це лише перша стадія виконавчого провадження, тому роз'яснення боржнику інших прав та обов'язків, невиключний перелік яких встановлений ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», може бути здійснено державним виконавцем на інших стадія виконання виконавчого документа, у зв'язку із чим до доводів скаржника в цій частині суд ставиться критично і їх не приймає.
Щодо доводів боржника ОСОБА_1 про те, що він не отримував виконавчий лист від 19.03.2021 року, що вважає порушенням ч.1 ст.28 ЗУ «Про виконавче провадження, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Державним виконавцем доведено до відома боржника ОСОБА_1 ідентифікатор доступу до матеріалів виконавчого провадження, а відповідно і до виконавчого листа, виданого на виконання Суворовським районним судом м. Одеси 19 березня 2021 року, про що зазначено в оскаржуваній постанові.
Крім того суд зауважує, що в скарзі боржник ОСОБА_3 просить визнати неправомірними дії державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а відтак, суду необхідно дослідити законність в діях державного виконавця при винесенні саме вказаної постанови, тому до доводів скаржника в цій частині суд ставиться критично і їх не приймає.
Щодо доводів боржника про те, що у виконавчому листі від 01.02.2021 року вказана адреса заінтересованої особи (стягувача) за якою остання не проживає, не знаходиться та не перебуває більше 5 років, суд вважає за необхідне зазначити, що виконавчий лист видавався 19.03.2021 року саме Суворовським районним судом м. Одеси, і державний виконавець не має жодного відношення до порядку його видачі та заповнення.
Суд також виходить із того, що при відкритті виконавчого провадження державний виконавець не зобов'язаний перевіряти та давати оцінку змісту виконавчого листа в частині, що стосується рішення суду, на підставі якого він був виданий, тому до доводів скаржника в цій частині суд ставиться критично і їх не приймає.
Щодо доводів боржника ОСОБА_1 про те, що у виконавчому листі від 19.03.2021 року вказана одна адреса заінтересованої особи (стягувача), а в постанові державного виконавця від 08.04.2021 року про відкриття виконавчого провадження зовсім інша, суд вважає за необхідне зазначити, що адресою стягувача:
- згідно виконавчого листа, є адреса: АДРЕСА_1 ;
- згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.04.2021 року є адреса: АДРЕСА_2 ;
- в заяві від 02.04.2021 року, адресованій Першому Суворовському відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) про прийняття до виконання виконавчого листа, стягувач ОСОБА_2 зазначає в якості своєї адреси: АДРЕСА_2 .
Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Суд зазначає, що ні Законом України «Про виконавче провадження», ні Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 не передбачено, що адреси стягувача в постанові про відкриття виконавчого провадження та у виконавчому листі повинні співпадати, державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження зазначив адресу стягувача, яку вона сама зазначила у поданій йому заяві, що відповідає ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», тому до доводів скаржника в цій частині суд ставиться критично і їх не приймає.
Щодо доводів скаржника ОСОБА_1 про те, що до заяви про відкриття виконавчого провадження стягувач не додала ніяких підтверджуючих документів про знаходження грошових коштів на рахунках в банках на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до Розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5, у разі пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення додається документ/копія документа, який підтверджує, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця.
Судом встановлено, що заява ОСОБА_2 подана до виконавчої служби не за місцезнаходженням майна боржника, а за місцем проживання боржника ОСОБА_1 , відповідно до ч.1 ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження», тому до доводів скаржника в цій частині суд ставиться критично і їх не приймає.
Щодо доводів скаржника про перебування на розгляді в Одеському апеляційному суді апеляційної скарги на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 01.02.2021 року №523/13515/19, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ч.1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).
З огляду на викладене, розгляд апеляційним судом апеляційної скарги на рішення суду, згідно якого було видано виконавчий лист, не є підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, а є підставою для його зупинення, що суд вважає за необхідне роз'яснити скаржнику при розгляді даної скарги.
Відповідно, усі вищенаведені доводи боржника ОСОБА_1 не приймаються судом, оскільки є помилковими, такими що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює діяльність державного виконавця.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що боржник ОСОБА_1 як в скарзі, так і у своїх поясненнях частково зазначає про різноманітні порушення державним виконавцем вимог закону, які, на переконання суду, не пов'язані з порядком прийняття рішення державним виконавцем про відкриття виконавчого провадження.
Таким чином, постанова державного виконавця Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Кобилко В.С. від 08.04.2021 року та дії пов'язані з її винесенням, повністю відповідають вимогам закону, а тому суд не вбачає правових підстав для задоволення скарги ОСОБА_2 .
Керуючись ст.ст. 260, 261, 263, 315,316 ЦПК України,
Відмовити у задоволенні скарги боржника ОСОБА_1 , стягувач ОСОБА_2 , про визнання дій державного виконавця Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції(м. Одеса) Кобилка В.С. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження незаконними, протиправними та скасування постанови від 08.04.2021.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складання повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 261 ЦПК України.
Повний текст ухвали складено 29.09.2021 року.
Суддя: К.О. Далеко