Справа № 523/7514/21
Провадження №2/523/3566/21
(ЗАОЧНЕ)
"16" вересня 2021 р. м.Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Далеко К.О.
за участю секретаря судового засідання - Сирф Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №17 м. Одеси, в спрощеному позовному провадженні, цивільну справу за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УКРАЇНСЬКИЙ СТРАХОВИЙ СТАНДАРТ», про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою,
26.04.2021р ТзДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , якою просить стягнути майнову шкоду в розмірі 16 359,58 грн, яка становить різницю між фактичним розміром шкоди - 35 176,38 грн. і страховою виплатою третьої особи ПрАТ «СК «УКРАЇНСЬКИЙ СТРАХОВИЙ СТАНДАРТ» - 18 816,80 грн, а також судовий збір в розмірі 2270грн.
Обґрунтовано позовні вимоги тим, що 09 лютого 2020 року на розі вулиць Чорноморського козацтва та Миколи Плигуна у м. Одесі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів Mitsubishi, реєстраційний номер НОМЕР_1 та Citroen, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія відповідача ОСОБА_1 . Вина відповідача у дорожньо-транспортній пригоді, за ст.124 КУпАП встановлена постановою судді Суворовського районного суду м. Одеси від 30.04.2020 року. Автомобіль Mitsubishi, який був застрахований у позивача ТзДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ», внаслідок ДТП отримав механічні пошкодження. 12 березня 2020 року ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 35 176,38 грн. В подальшому ПРАТ «СК «УКРАЇНСЬКИЙ СТРАХОВИЙ СТАНДАРТ», в якому була застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , на користь ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 18 816,80 грн.
На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача суму в розмірі 16 359,58 грн, яка становить різницю між фактичним розміром шкоди - 35 176,38 грн. і страховою виплатою третьої особи ПрАТ «СК «УКРАЇНСЬКИЙ СТРАХОВИЙ СТАНДАРТ» - 18 816,80 грн.
Ухвалою суду від 05.05.2021 року відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.
Представник позивача - Байправ М.С. в судове засідання не з'явилася, надіслала через систему «Електронний Суд» заяву про розгляд справи за відсутності представника ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ», наполягала на задоволенні позовних вимог, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення по справі.
Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з'явився, був повідомлений про розгляд справи належним чином, за місцем реєстрації, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулось до суду із відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою», що вказує на вручення судової повістки належним чином (п.4 ч.8 ст.128 ЦПК).
Третя особа ПрАТ «СК «УКРАЇНСЬКИЙ СТРАХОВИЙ СТАНДАРТ» не забезпечила явку свого представника, була повідомлено про розгляд справи належним чином, за місцем знаходження, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулось до суду із відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою», що вказує на вручення судової повістки належним чином (п.4 ч.8 ст.128 ЦПК).
Згідно з положеннями ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи згоду представника позивача на проведення заочного розгляду справи, відсутність відзиву на позовну заяву, заяв про відкладення розгляду справи, належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, неповідомлення відповідачем причин неявки на судове засідання, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній даних та доказів, постановивши заочне рішення, що відповідає ч.1 ст. 280 ЦПК України.
Фіксування судового засідання не здійснювалось на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно та безсторонньо оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку про задоволення позовних вимог з таких підстав.
Судом встановлено, що 04 грудня 2019 року між ОСОБА_2 та ТзДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту CLAU-15993, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом Mitsubishi, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
09 лютого 2020 року на розі вулиць Чорноморського козацтва та Миколи Плигуна у м. Одесі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю Mitsubishi, реєстраційний номер НОМЕР_1 та транспортного засобу Citroen, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .
30 квітня 2020 року постановою Суворовського районного суду м. Одеси, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України (порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Отже, саме винні дії ОСОБА_1 стали причиною скоєння ДТП, внаслідок якої було пошкоджено Mitsubishi, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Згідно звіту № 1818V з оцінки вартості матеріальних збитків нанесених власнику автомобіля Mitsubishi Outlander, реєстраційний номер НОМЕР_3 , пошкодженого внаслідок ДТП 21.02.2020р., сума матеріальних збитків становить 35 176,38 грн.
12 березня 2020 року ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» згідно з Договором страхування здійснило виплату цієї суми, що підтверджується платіжним дорученням № 1182 від 12.03.2020р.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «СК «УКРАЇНСЬКИЙ СТРАХОВИЙ СТАНДАРТ» за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/3174866. За цим полісом ПРАТ «СК «УКРАЇНСЬКИЙ СТРАХОВИЙ СТАНДАРТ» взяло на себе обов'язок здійснити відшкодування шкоди заподіяної третім особам внаслідок експлуатації транспортного засобу Citroen, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
ПРАТ «СК «УКРАЇНСЬКИЙ СТРАХОВИЙ СТАНДАРТ» на користь ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 18 816,80 грн., що підтверджується випискою з рахунку позивача.
Отже, різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою складає 16 359,58 грн.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Виходячи з наведеного, страховик внаслідок виконання обов'язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває прав кредитора в частині фактично сплаченого страхового відшкодування. При цьому деліктне зобов'язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов'язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик.
Стаття 27 Закону України «Про страхування» та стаття 993 ЦК України передбачає перехід права вимоги до страховика, де перехід фактично означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно - від потерпілої особи у деліктному зобов'язанні до страховика.
У деліктному зобов'язанні право вимоги до винної особи у особи, що відшкодувала шкоду потерпілому, виникає у порядку статті 1191 ЦК України. У спірних (страхових) відносинах застосуванню підлягають норми статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України, які визначають спеціальний порядок переходу прав вимоги до винної особи від страхувальника (потерпілого) до страховика, що відшкодував шкоду потерпілому - суброгацію.
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності та договір добровільного комплексного страхування транспортних ризиків, за якими страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування при настанні цивільно-правової відповідальності страхувальника та/або особи, відповідальність якої застрахована, такий страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання взяв на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоду.
Звертаючись до суду із цим позовом, ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» вказувало, що невідшкодованою залишається різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою у розмірі 16 359,58 грн, яку просило стягнути із відповідача, як завдавача шкоди.
Так, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37) чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.
В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
У частині першій статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, що її заподіяла. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно зі статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За загальним правилом, відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).
Разом з тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають з обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
У статті 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників.
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожнього-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Отже, страховик відповідача ПрАТ «СК «УКРАЇНСЬКИЙ СТРАХОВИЙ СТАНДАРТ» за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки.
Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Зокрема, правила відшкодування шкоди, заподіяної третій особі, встановлені у статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно з пунктом 22.1 якої у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує в установленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Отже, страховик відповідача ПрАТ «СК «УКРАЇНСЬКИЙ СТРАХОВИЙ СТАНДАРТ» за договором страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує лише шкоду, яка визначена та оцінена у порядку, встановленому законом.
Згідно зі статтями 29, 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов'язану з утратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції та Фонду державного майна від 24.11.2003 №142/5/2092).
Якщо для відновлення пошкодженого у дорожньо-транспортній пригоді транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-760цс15, яка враховується судом згідно ч.4 ст. 263 ЦПК України.
Разом з тим, суд виходить із того, що власник пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди, при цьому якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то у такому разі майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, у загальному порядку.
Так, з установлених судом обставин справи вбачається, що страховиком відповідача ПрАТ «СК «УКРАЇНСЬКИЙ СТРАХОВИЙ СТАНДАРТ» було виконано обов'язок згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від № АО/3174866 та виплачено страхове відшкодування у розмірі, визначеному Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тобто витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.
Оскільки розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди у зв'язку з встановленням законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то у такому разі майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, у загальному порядку, тобто відповідачем.
За викладених обставин, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог ТзДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» та необхідність стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою у розмірі 16 359,58 грн із ОСОБА_1 , як особи, яка завдала шкоду.
До вищенаведених висновків суд дійшов із урахуванням правової позиції викладеної в постанові Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі № 331/6395/18, необхідність застосування якої передбачена частиною четвертою статті 263 ЦПК України.
Відповідно до положень ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, ураховуючи, що позов задоволено повністю, судовий збір в розмірі 2270,00 гривень покладається на відповідача та підлягає стягненню з нього на користь позивача.
Керуючись статтями 12,13,76,141,259,263-265,268,279,280-282 ЦПК України, суд
Задовольнити позовну заяву товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УКРАЇНСЬКИЙ СТРАХОВИЙ СТАНДАРТ», про відшкодування шкоди та стягнення страхового відшкодування.
Стягнути з ОСОБА_1 на товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою у розмірі 16 359,58 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» судовий збір в розмірі 2270,00 гривень.
Стягувач: товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ», ЄДРПОУ 35429675, місцезнаходження: 08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. В.Кільцева, буд.56.
Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищевказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 21.09.2021 року.
Суддя: К.О. Далеко