Справа № 521/11574/21
Номер провадження:1-кп/521/1452/21
30 вересня 2021 року Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
cудді ОСОБА_1
за участі секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
адвоката ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Одесі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021162470000814 від 30.06.2021 року, складеного відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 263 КК України, що надійшов з угодою про визнання винуватості від 29.07.2021, укладеною між прокурором Малиновської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5
До Малиновського районного суду м.Одеси надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 263 КК України, з угодою про визнання винуватості від 29.07.2021.
У підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав угоду про визнання винуватості.
Обвинувачений вказав, що угода не підлягає затвердженню, оскільки він її не підтримує. Пояснив, що вину у вчиненні злочину визнає, однак не погоджується з покаранням у вигляді штрафу розмірі однієї тисячі (1000) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, яке зазначено в угоді. Обвинувачений пояснив, що в нього змінилося матеріальне становище у зв'язку з захворюванням дружини.
Захисник підтримав позицію обвинуваченого. Заявив про те, що він також заперечує проти затвердження угоди. Пояснив, що обвинувачений під час підписання угоди не розумів усіх правових наслідків, а тому просить суд відмовити у затвердженні угоди про визнання винуватості.
Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши в обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та обставин, які примусили обвинуваченого погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, суд вважає, що в затвердженні вказаної угоди необхідно відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Згідно ч.1 ст.472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначається, в тому числі і беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов'язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням.
Відповідно до ч.ч.6, 7 ст.474 КПК України суд зобов'язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з'ясування добровільності укладення угоди у разі необхідності суд має право витребовувати документи, у тому числі скарги підозрюваного чи обвинуваченого, подані ним під час кримінального провадження, та рішення за наслідками їх розгляду, а також викликати в судове засідання осіб та опитувати їх. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
При цьому суд враховує, що відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 27.02.1980 року (скарга №6903/75) Девеер проти Бельгії (Deweer v. Belgium) держава та її судові органи зобов'язані забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних справ шляхом спрощеного та скороченого розгляду, і суд має перевірити, чи не був такий вибір зумовлений виключно бажанням завершити справу швидко, без участі повної судової процедури та не привертаючи уваги громадськості та засобів масової інформації, чи бажанням бути обвинуваченим у вчиненні менш тяжких злочинів, заручившись підтримкою прокурора щодо отримання менш суворого покарання або взагалі звільнення від покарання за окремими епізодами справи.
Суд, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, дійшов висновку про те, що у даному провадженні неможливо затвердити надану угоду про визнання винуватості, оскільки під час укладення угоди обвинувачений не повністю розумів наслідки її укладення, і на даній стадії не виявив бажання про затвердження цієї угоди.
Беручи до уваги те, що в підготовчому судовому засіданні обвинувачений не підтримав угоду, суд вважає, що відсутні фактичні підстави для затвердження угоди про визнання винуватості. А тому в затверджені угоди необхідно відмовити.
Керуючись статями 314, 468, 469, 471, 474 КПК України, суд, -
ухвалив:
Відмовити в затвердженні угоди про визнання винуватості від 29.07.2021, укладеної між прокурором Малиновської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
Продовжити судове провадження у загальному порядку.
Призначити справу до підготовчого судового засідання на 16.00 годину 30 вересня 2021 року.
Суддя ОСОБА_1