29 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 480/5657/20
провадження № К/9901/15962/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Данилевич Н. А., Уханенка С. А.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Сумської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування підпункту наказу, зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Сумської обласної прокуратури на рішення Сумського окружного адміністративного суду, ухвалене 06 листопада 2020 року у складі головуючого судді - Гелети С.М., та постанову Другого апеляційного адміністративного суду, прийняту 18 березня 2021 року у складі: головуючого суді - Спаскіна О.А., суддів: Перцової Т.С., Любчич Л.В.,
І. Суть спору
1. У серпні 2020 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Сумської обласної прокуратури (далі - відповідач, прокуратура), в якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати пп. 6 п. 6 наказу прокурора Сумської області від 22 липня 2020 року № 174к про преміювання прокурорів прокуратури Сумської області за липень 2020 року в частині зменшення середньо визначеного розміру премії до заробітної плати за липень 2020 та встановлення премії у розмірі 53% керівнику Роменської місцевої прокуратури ОСОБА_1 ;
1.2. зобов'язати здійснити перерахунок розміру преміальних виплат керівнику Роменської місцевої прокуратури ОСОБА_1 за липень 2020 у розмірі 75% та виплатити недонараховану різницю в середньомісячному розмірі премії до місячної заробітної плати за липень 2020 року.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач стверджував, що йому було безпідставно зменшено розмір премії за порушення, які він не вчиняв.
Так, після перевірки стану дотримання правил внутрішнього службового розпорядку в Роменській місцевій прокуратурі було складено довідку, в якій відображено, що ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці, про причини неявки на роботу прокурора області не повідомив, у подальшому, у телефонному режимі начальнику відділу роботи з кадрами зазначив, що перебуває на прийомі лікаря.
Позивач не погоджується із висновками відповідача щодо порушення Правил внутрішнього службового розпорядку, у зв'язку із чим в подальшому йому було зменшено розмір премії.
Вважає, що підстав для зменшення йому розміру премії у відповідача не було, оскільки був відсутній на робочому місці у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю, про свою відсутність позивач повідомляв в телефонному режимі керівництво.
3. Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю.
У письмовому відзиві на позов зазначив, що преміювання працівників органів прокуратури є правом керівника, яке він реалізує на власний розсуд, а у разі неналежного виконання працівниками службових обов'язків, керівники самостійних структурних підрозділів регіональних прокуратур та керівники місцевих прокуратур складають рапорти з обґрунтувань підстав та відсотка, на який пропонується зменшити розмір премії.
Доводи позивача про відсутність об'єктивних підстав до зниження відсотка преміальних виплат за липень 2020 року підтверджено тим, що перевірка здійснена правомірно, в діях позивача виявлено порушення вимог абз.3 п.2 розділу ІІ Правил внутрішнього службового розпорядку, а саме відсутність на робочому місці 22 червня 2020 року о 9.00 та неповідомлення про причини своєї відсутності завчасно, до початку робочого дня, безпосереднього керівника - прокурора області у зв'язку із чим позивачу було зменшено розмір преміальних виплат.
Таким чином відповідач вважає оскаржуваний наказ правомірним, а позовні вимоги - необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
4. Сумський окружний адміністративний суд рішенням від 6 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2021 року, позов задовольнив повністю.
4.1. Скасував п.п. 6 п. 6 наказу прокуратури Сумської області від 22 липня 2020 року № 174к «Про преміювання» в частині зменшення середньо визначеного розміру премії до заробітної плати за липень 2020 та встановлення премії у розмірі 53 % керівнику Роменської місцевої прокуратури ОСОБА_1 .
4.2. Зобов'язав Сумську обласну прокуратуру здійснити перерахунок розміру преміальних виплат керівнику Роменської місцевої прокуратури ОСОБА_1 за липень 2020 відповідно до п. 1 наказу № 174к від 22 липня 2020 «Про преміювання» у розмірі 75 відсотків до місячної заробітної плати ОСОБА_1 та виплатити таку суму із врахуванням раніше виплачених сум, із урахуванням висновків суду по даній справі.
4.3. Стягнув з Сумської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 суму витрат на правничу допомогу в розмірі 2000 гривень
5. Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій дійшли висновку, про невідповідність оскаржуваного наказу критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
6. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій представник відповідача подав касаційну скаргу, в якій зазначає, що суди при ухваленні оскаржуваних рішень застосували норму права без урахування висновку щодо застосування статей 11 та 81 Закону України «Про прокуратуру», постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» від 31 травня 2012 року № 505 та Положення про преміювання працівників органів прокуратури, Національної академії прокуратури України та членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 09 серпня 2017 року № 234 у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 19 грудня 2019 року у справі № 819/519/16, від 25 липня 2019 року у справі № 808/497/17 та від 29 січня 2020 року у справі № 808/1202/17.
6.1. У скарзі представник відповідача зазначає, що наказ прокурора області «Про преміювання» від 22 липня 2020 № 174к видано у відповідності до вимог статті 19 Конституції України, статей 11 та 81 Закону України «Про прокуратуру», Постанови Кабінету Міністрів України № 505 та Положення про преміювання працівників органів прокуратури, Національної академії прокуратури України та членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії.
6.2. Просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
7. Позивач відзив на касаційну скаргу не подав.
Водночас від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання в якому останній просить закрити касаційне провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 339 КАС України, оскільки висновок щодо застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилається скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
ІV. Установлені судами фактичні обставини справи
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 , проходить публічну службу на посаді керівника Роменської місцевої прокуратури, що підтверджується копією відповідного посвідчення від 15 грудня 2015 року.
9. Під час проходження публічної служби позивачем, начальником відділу роботи з кадрами прокуратури Сумської області Фроловою С. І. 22 червня 2020 року здійснено перевірку дотримання Правил внутрішнього службового розпорядку в Роменській місцевій прокуратурі.
10. Відповідно до довідки від 23 червня 2020 року, під час перевірки встановлено, що о 9:00 був відсутній на робочому місці керівник Роменської прокуратури ОСОБА_1 , який, в порушення вимог п. 2 розділу ІІ Правил внутрішнього службового розпорядку прокурорів прокуратури Сумської області, погоджених із профспілковим комітетом прокуратури Сумської області 17 січня 2017 року та затверджених наказом прокурора Сумської області № 3 від 18 січня 2017 року, про причини неявки на роботу прокурора області не повідомив.
Згодом, у телефонному режимі начальнику відділу роботи із кадрами Фроловій С. І. зазначив, що перебуває на прийомі лікаря.
Начальником відділу роботи з кадрами прокуратури Сумської області Фроловою С. І. запропоновано застосувати захід дисциплінарного впливу у вигляді зменшення розміру премії у липні 2020 року на 30 відсотків.
11. Позивачем на зазначеній довідці 03 липня 2020 року викладено письмові зауваження та незгода із висновками перевіряючої, зазначено, що з 22 червня 2020 року перебував на лікарняному, про що вранці того ж дня була повідомлена начальник відділу роботи із кадрами, пізніше прокурор області в телефонному режимі.
12. На підставі зазначеної довідки від 23 червня 2020 року прокурор Сумської області видав Наказ № 174к від 22 липня 2020 року «Про преміювання», згідно з пунктом 6 якого, зменшено керівнику Роменської місцевої прокуратури ОСОБА_1 середньо визначений розмір премії до місячної заробітної плати за липень 2020 та встановлено премію у розмірі 53 відсотка.
13. Позивач не погодившись із вказаним зменшенням розміру премії до місячної заробітної плати звернувся до суду з цим позовом.
14. На вимогу суду відповідачем надано акт від 22 червня 2020 року про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці, який свідчить про те, що 22 червня 2020 року керівник Роменської місцевої прокуратури був відсутність на робочому місці з 09:00 до 09:45 без попередження про причини відсутності.
15. Разом із тим, відповідачем також надано табель обліку використання робочого часу з 01 червня 2020 року по 30 червня 2020 року, який свідчить про те, що з 22 червня 2020 року по 26 червня 2020 року позивач був відсутній на робочому місці у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю.
16. Сторонами надано копію листка непрацездатності серія АДО №254059, який підтверджує, що позивач з 22 червня 2020 року по 26 червня 2020 року перебував на лікарняному, лікарем зазначено стати позивачу до роботи з 27 червня 2020 року.
17. Отже, 22 червня 2020 року, в день перевірки та фіксуванні відповідачем у відповідному акті відсутності на робочому місці позивача, позивач перебував на лікарняному.
17.1. Про свою відсутність на роботі, як зазначає позивач, він повідомив 22 червня 2020 року двічі о 09:02 годині та об 11:16 годині начальника відділу кадрів прокуратури області Фролову С. І., а також безпосереднього керівника засобами телефонного зв'язку 23 червня 2020 року о 10:28 год., за телефонними номерами, зазначеними в телефонному довіднику органів прокуратури Сумської області, про що надано відповідну роздруківку ПрАО ВФ Україна із детальним зазначенням часу, номерів з'єднання абонентів, згідно листа від 02 вересня 2020 року № СС1672.02.09.
18. Доказів на спростування тверджень позивача відповідачем не надано.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування.
19. Згідно зі статтею 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
20. Частиною першою статті 341 вказаного Кодексу обумовлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
21. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. Статтею 4 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі також - Закон № 1697-VII) встановлено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
23. Законом № 1697-VII забезпечуються гарантії незалежності прокурора, зокрема щодо особливого порядку його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо.
24. Відповідно до статті 7 вказаного Закону № 1697-VII, систему прокуратури України становлять: Офіс Генерального прокурора; обласні прокуратури; окружні прокуратури; Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
25. Статтею 12 Закону № 1697-VII передбачено, що перелік та територіальна юрисдикція окружних прокуратур визначається наказом Генерального прокурора. Утворення, реорганізація та ліквідація окружних прокуратур, визначення їхньої компетенції, структури і штатного розпису здійснюються Генеральним прокурором.
26. Окружну прокуратуру очолює керівник окружної прокуратури, який має першого заступника та не більше двох заступників.
26.1. Повноваження керівника окружної прокуратури визначені статтею 13 Закону № 1697-VII, згідно з якою, керівник окружної прокуратури:
1) представляє окружну прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями;
2) організовує діяльність окружної прокуратури;
3) у десятиденний строк із дня вивільнення посади повідомляє відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, про наявність вакантної або тимчасово вакантної посади у окружній прокуратурі;
4) забезпечує виконання вимог щодо підвищення кваліфікації прокурорів окружної прокуратури;
4№) призначає на адміністративні посади та звільняє з адміністративних посад прокурорів у випадках та порядку, встановлених цим Законом;
4І) контролює ведення та аналіз статистичних даних, організовує вивчення та узагальнення практики застосування законодавства, інформаційно-аналітичне забезпечення прокурорів з метою підвищення якості здійснення ними своїх функцій;
5) виконує інші повноваження, передбачені цим та іншими законами України.
26.2. Керівник окружної прокуратури видає накази з питань, що належать до його адміністративних повноважень.
27. Заробітна плата прокурора регулюється Законом № 1697-VII, не може визначатися іншими нормативно-правовими актами та складається з посадового окладу, премій і надбавок за вислугу років, виконання обов'язків на адміністративній посаді, а також інших виплат, передбачених законодавством.
28. Преміювання прокурорів здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором, за результатами оцінювання якості їх роботи за календарний рік у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці (стаття 81 Закону № 1697-VII).
29. Як встановлено судами, Наказ від 22 липня 2020 року № 174к виданий відповідно до постанови КМУ № 505 від 31 травня 2012 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників прокуратури», Положення про преміювання працівників органів прокуратури, директора та заступника директора Тренінгового центру прокурорів України, затвердженого наказом Генерального прокурора № 131 від 03 липня 2020 року, Положення про преміювання державних службовців прокуратури Сумської області, затверджене наказом прокурора Сумської області №63 від 25 квітня 2017 року, Закону України «Про державну службу».
30. Наказом Генерального прокурора № 131 від 03 липня 2020 року затверджено Положення про преміювання працівників органів прокуратури України, директора та заступника директора Тренінгового центру прокурорів України.
Преміювання працівників органів прокуратури регіональних, місцевих, військових прокуратур до їх переведення до обласних, окружних та спеціалізованих (на правах обласних та окружних) прокуратур здійснюється згідно з Положенням про преміювання працівників органів прокуратури, Національної академії прокуратури України та членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, затвердженим наказом Генеральної прокуратури України від 09 серпня 2017 року № 234, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 серпня 2017 року за № 1028/30896.
Визнано таким, що втратив чинність, наказ Генерального прокурора від 21 січня 2020 року № 36 Про затвердження Положення про преміювання працівників органів прокуратури. ( п.п.1-3 наказу № 131 від 03 липня 2020 року).
31. Так, підстави і порядок преміювання прокурорів, слідчих, працівників, що виконують функції з обслуговування, службовців, робітників органів прокуратури, визначаються Положенням про преміювання працівників органів прокуратури, Національної академії прокуратури України та членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, затвердженим Наказом Генеральної прокуратури України № 234 від 09 серпня 2017 року.
31.1. Пунктом 2 розділу І вказаного Положення встановлено, що преміювання працівників Генеральної прокуратури України, регіональних, місцевих прокуратур, Національної академії прокуратури України та членів Комісії здійснюється щомісяця пропорційно до відпрацьованого часу в межах фонду преміювання, затвердженого в кошторисах, та економії фонду оплати праці.
31.2. На виконання пункту 4 розділу І Положення, розмір премій визначається відповідно до об'єктивної оцінки роботи працівника, члена Комісії та їх особистого внеску в загальні результати роботи у відсотках до посадового окладу або місячної заробітної плати працівника (крім доплат за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та за виконання обов'язків тимчасово відсутнього керівника) і члена Комісії. При цьому, згідно з пунктом 6 розділу І, у разі несвоєчасного або неякісного виконання завдань, погіршення ефективності роботи і порушення трудової дисципліни премія виплачується в меншому розмірі або не виплачується взагалі.
32. Відповідачем правомірність зменшення розміру премії зазначено порушення позивачем трудової дисципліни, а саме порушення вимог п. 2 розділу ІІ Правил внутрішнього трудового розпорядку.
33. Відповідно до п. 2 розділу ІІ Правил внутрішнього трудового розпорядку, зазначено, що керівники місцевих прокуратур зобов'язані контролювати присутність на роботі прокурорів упродовж робочого дня. Про свою відсутність на роботі прокурор повідомляє безпосереднього керівника у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв'язку або іншими доступними способами. У разі недотримання прокурором цих вимог складається акт про його відсутність на робочому місці. При ненаданні прокурором доказів поважності причин відсутності на роботі він повинен подати письмові пояснення на ім'я прокурора області щодо причин своєї відсутності.
VI. Позиція Верховного Суду
34. Верховний Суд наголошує на тому, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
35. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
36. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
37. Як вбачається з матеріалів справи, підставою для видання спірного наказу став акт від 22 червня 2020 року про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці, який свідчить про те, що 22 червня 2020 року керівник Роменської місцевої прокуратури був відсутність на робочому місці з 09:00 до 09:45 без попередження про причини відсутності.
38. Відповідно до Правил внутрішнього службового розпорядку прокурорів прокуратури Сумської області, керівники структурних підрозділів прокуратури Сумської області, місцевих прокуратур, зобов'язані контролювати присутність на роботі прокурорів упродовж робочого дня.
Прокурори можуть перебувати у робочий час за межами приміщення відповідного органу прокуратури області із службових питань з відома безпосереднього керівника підрозділу (керівника місцевої прокуратури), а керівники самостійних структурних підрозділів, керівники місцевих прокуратур - першого заступника, заступників прокурора області або прокурора області.
Про свою відсутність на роботі прокурор повідомляє безпосереднього керівника у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв'язку або іншими доступними способами.
У разі недотримання прокурором цих вимог складається акт про його відсутність на робочому місці.
При ненадання прокурором доказів поважності причини відсутності на роботі він повинен надати письмові пояснення на ім'я прокурора області щодо причин своєї відсутності.
У структурних підрозділах прокуратури Сумської області, місцевих прокуратур ведеться облік робочого часу прокурорів шляхом складання відповідальною особою табелів обліку робочого часу. Щомісячно13 і 23 числа табель обліку робочого часу передається до відділу фінансування та бухгалтерського обліку у встановленому порядку.
39. Сторонами надано копію листка непрацездатності серія АДО №254059, який підтверджує, що позивач з 22 червня 2020 року по 26 червня 2020 року перебував на лікарняному, лікарем зазначено стати позивачу до роботи з 27 червня 2020 року.
40. Крім того, відповідачем також надано табель обліку використання робочого часу з 01 червня 2020 року по 30 червня 2020 року, який свідчить про те, що з 22 червня 2020 року по 26 червня 2020 року позивач був відсутній на робочому місці у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю.
41. Таким чином 22 червня 2020 року, в день перевірки та фіксуванні відповідачем у відповідному акті відсутності на робочому місці позивача, останній перебував на лікарняному, тобто наявні письмові докази поважності причини відсутності ОСОБА_1 на роботі.
42. Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач повідомив 22 червня 2020 року о 09:02 начальника відділу кадрів прокуратури області Фролову С. І. про те що знаходиться на прийомі у лікаря, а тому відсутній на робочому місці.
42.1. В цей же день, згодом об 11:16 позивач зателефонував Фроловій С.І. і повідомив що перебуває на лікарняному.
42.2. 23 червня 2020 року о 10:28 про зазначене проінформував безпосереднього керівника засобами телефонного зв'язку, про що надано відповідну роздруківку ПрАО ВФ Україна із детальним зазначенням часу, номерів з'єднання абонентів, згідно листа від 02 вересня 2020 року № СС1672.02.09.
43. Доказів на спростування тверджень позивача відповідачем не надано.
44. Доводи касаційної скарги з приводу того, що висновки суду першої інстанції про те, що 22 червня 2020 року о 10 год 28 хв. ОСОБА_1 зателефонував на робочий телефон прокурора області (номер у телефонному довіднику +380542601540 ) та повідомив, що перебуває на лікарняному, не відповідають дійсності, адже телефонний виклик на номер позивача здійснено з приймальної прокурора області, а не навпаки, Верховний Суд не приймає до уваги, оскільки зазначені обставини перевірялись судом апеляційної інстанції і не спростовують факт того, що позивач не повідомив про причини своєї відсутності на робочому місці.
45. Отже суди попередніх інстанцій встановили, що позивач був з поважних причин відсутній на робочому місці у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю, а про свою відсутність повідомляв уповноважених осіб, тому в діях позивача відсутні порушення п. 2 розділу ІІ Правил внутрішнього трудового розпорядку.
46. З урахуванням наведеного, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про невідповідність оскаржуваного наказу критеріям, встановленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині скасування п.п. 6 п. 6 наказу №174к від 22.07.2020 про зменшення середньо визначеного розміру премії до заробітної плати за липень 2020 та встановлення премії у розмірі 53 % ОСОБА_1 ..
47. Щодо зобов'язання здійснити відповідача перерахунок розміру преміальних виплат керівнику Роменської місцевої прокуратури ОСОБА_1 за липень 2020 у розмірі 75 % та виплатити недонараховану різницю в середньомісячному розмірі премії до місячної заробітної плати за липень 2020 року, Верховний суд зазначає наступне.
48. У касаційній скарзі відповідач посилається на те, що преміювання працівників органів прокуратури є «дискреційними повноваженнями керівника регіональної прокуратури на самостійне встановлення розміру премії», і як обгрунтування зазначеного вказує на неврахування судами висновків Верховного Суду викладених у постановах № 818/519/16 від 19 грудня 2019 року, № 808/497/17 від 25 липня 2019 року та № 808/1202/17 від 29 січня 2020 року, з приводу чого Верховний суд зазначає наступне.
49. Відповідно до частини другої статті 81 Закону України «Про прокуратуру», премія є складовою заробітної плати прокурора, а у відповідності до пунктів 2-4 Положення преміювання працівників прокуратури здійснюється щомісячно, відповідно підставою для позбавлення працівника прокуратури преміальних виплат або виплата її меншому розмірі є не лише бажання керівника, а лише з певними обставинами, визначеними нормативними актами та з урахуванням статті 19 Конституції України - лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
50. Як зазначено у рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді № R(80)2, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
50.1. Отже, суб'єкт може вільно обирати між двома чи більшою кількістю альтернатив, кожна з яких буде правомірною. Якщо ж правомірним може вважатися лише один варіант поведінки, дискреційні повноваження відсутні.
51. Тобто, дискреційними є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною, натомість у даному спорі відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.
52. Так, Верховний Суд відхиляє посилання відповідача на висновок Верховного Суду викладений у постанові від 19 грудня 2019 року у справі № 818/519/16, оскільки у цій справі оскаржувався наказ 2015 року про зменшення премії на 25 %, спірні правовідносини регулювалися Положенням про преміювання працівників органів прокуратури України, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 20 березня 2006 року № 623ц, яким передбачалося зменшення премії чи невиплату за несвоєчасне або неналежне виконання службових обов'язків.
53. У справі яка є предметом розгляду відповідач при позбавлення премії позивача керувався пунктом 6 Положення 234 від 9 серпня 2017 року, яким встановлено, що виплата премії у меншому розмірі або невиплата взагалі у разі несвоєчасного або неякісного виконання завдань, погіршення ефективності роботи і порушення трудової дисципліни.
54. Посилання на постанову Верховного Суду від 25 липня 2019 року у справі №808/497/17 та постанову від 29 січня 2020 року у справі № 808/1202/17 також є недоречним, оскільки на працівників прокурором області накладено дисциплінарні стягнення у вигляді догани, відповідно не виплачена премія.
На час виникнення спірних правовідносин у вказаних справах пунктом 5№ розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону України «Про прокуратуру» було визначено, що до набрання чинності положеннями, передбаченими абзацом третім пункту 1 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» цього Закону (зокрема, статті 44-50 Закону), дисциплінарне провадження щодо прокурорсько-слідчих працівників, здійснюється відповідно до Дисциплінарного статуту прокуратури України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 6 листопада 1991 року № 1795-ХІІ.
Тобто, чинне на той час законодавство надавало право прокурору області застосовувати до прокурорів заходи дисциплінарного впливу у вигляді догани та у зв'язку з цим не виплачувати премію.
55. Отже, висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду та на які посилається скаржник у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними до правовідносин у цій справі.
56. На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
56.1. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
56.2. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
57. Верховний Суд наголошує, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
58. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
59. Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12 вересня 2019 року справа № 0640/4248/18.
60. п. 1 наказу № 174к від 22 липня 2020 року відповідачем визначено розмір виплати премії за липень 2020 року прокурорам прокуратури Сумської області у розмірі 75 відсотків до місячної заробітної плати, за виключенням працівників, розмір премії яким встановлено іншими пунктами наказу.
60.1. Враховуючи скасування судом п.п.6 п.6 наказу № 174к від 22 липня 2020 року в межах даної справи відповідачем безпідставно зменшено розмір премії до заробітної плати за липень 2020 року, суди дійшли обгрунтованого висновку що позивач має право на розмір премії визначений для прокурорів прокуратури Сумської області у липні 2020 року в розмірі 75 відсотків.
61. Таким чином, враховуючи визначення відповідачем розміру премії за липень 2020 року прокурорам прокуратури Сумської області наказом № 174к від 22 липня 2020 року «Про преміювання», зокрема п. 1 наказу, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про необхідність зобов'язати відповідача здійснити перерахунок розміру премії керівнику Роменської місцевої прокуратури прокурору ОСОБА_1 за липень 2020 року відповідно до п. 1 наказу № 174к від 22 липня 2020 року «Про преміювання» та виплатити такий розмір перерахованої суми премії із врахуванням раніше виплачених сум із урахуванням висновків суду по даній справі.
62. Також, відхиляючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом враховується п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, згідно якого обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
63. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги.
64. Проаналізувавши вищевикладене, Верховний суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із дотримання норм матеріального та процесуального права.
65. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу Сумської обласної прокуратури необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
V. Судові витрати
66 . З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Сумської обласної прокуратури залишити без задоволення.
2. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2021 року у справі № 480/5657/20 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. І. Смокович
Судді Н. А. Данилевич
С. А. Уханенко