29 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 520/9519/2020
адміністративне провадження № К/9901/32928/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2021 у справі №520/9519/2020 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (далі - Головне управління ДПС у Харківській області), Державної податкової служби України (далі - ДПС України), про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1597979/3124120253 від 01.06.2020 зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 21.02.2020 на суму 431984,17грн з урахуванням податку на додану вартість, складену та подану на реєстрацію фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 .
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2020, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2021, адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Харківській області 31.08.2021 звернулось з касаційною скаргою та клопотанням про поновлення процесуального строку до Верховного Суду.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII.
Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.
Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом розгляду у справі №520/9519/2020 є вимоги про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1597979/3124120253 від 01.06.2020 та зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 21.02.2020 на суму 431984,17грн з урахуванням податку на додану вартість, складену та подану на реєстрацію фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 .
Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що оскаржене рішення контролюючого органу не відповідає вимогам умотивованості, адже містить лише загальне твердження про ненадання платником первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; документів щодо підтвердження відповідності продукції, наявність яких передбачено договором та/або законодавством, при цьому не конкретизовано у рішенні, яких саме документів, що надавалися платником до контролюючого органу, не було надано для реєстрації спірної податкової накладної.
Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, не вбачається.
Суд за результатами оцінки елементів спору у справі №520/9519/2020 дійшов висновку про те, що така справа є справою незначної складності.
Обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні частин третьої та четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також випадки, які б виключали можливість застосування положень частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Отже, постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2021, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2020 у справі щодо визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись пунктом 2 частини п'ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2021 у справі №520/9519/2020 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова