29 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 640/22578/19
адміністративне провадження № К/9901/32860/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.03.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2021 у справі №640/22578/19 за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Запорізький хлібозавод №5» до Державної фіскальної служби України, Державної податкової служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, про визнання протиправними, скасування рішень та зобов'язання до вчинення дій,
Товариство з додатковою відповідальністю «Запорізький хлібозавод №5» звернулося в суд з позовною заявою до Державної фіскальної служби України, Державної податкової служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якій просило:
- визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а саме: від 20.08.2019 №1257259/05465672 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.05.2019 №536, від 20.08.2019 №1257260/05465672 про відмову в реєстрації податкової накладної від 17.05.2019 №537, від 20.08.2019 №1257250/05465672 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.05.2019 №538, від 20.08.2019 №1257196/05465672 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.05.2019 №539, від 20.08.2019 №1257231/05465672 про відмову в реєстрації податкової накладної від 28.05.2019 №541, від 20.08.2019 №1257197/05465672 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.05.2019 №542;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні позивача: від 16.05.2019 №536, від 17.05.2019 №537, від 27.05.2019 №538, від 27.05.2019 №539, від 28.05.2019 №541, від 31.05.2019 №542 датами їх фактичного подання до реєстрації.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.03.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2021, адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління Державної податкової служби у Київській області 01.09.2021, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII.
Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.
Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом розгляду у справі №640/22578/19 є вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а саме: від 20.08.2019 №1257259/05465672 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.05.2019 №536, від 20.08.2019 №1257260/05465672 про відмову в реєстрації податкової накладної від 17.05.2019 №537, від 20.08.2019 №1257250/05465672 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.05.2019 №538, від 20.08.2019 №1257196/05465672 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.05.2019 №539, від 20.08.2019 №1257231/05465672 про відмову в реєстрації податкової накладної від 28.05.2019 №541, від 20.08.2019 №1257197/05465672 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.05.2019 №542; зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні позивача: від 16.05.2019 №536, від 17.05.2019 №537, від 27.05.2019 №538, від 27.05.2019 №539, від 28.05.2019 №541, від 31.05.2019 №542 датами їх фактичного подання до реєстрації.
Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що надані відповідачами пояснення не містять мотивування щодо того, який саме критерій ризиковості платника податку застосовано у випадку позивача. У зв'язку з цим суди встановили, що відповідачі не пояснили обставини, на підставі яких контролюючий орган дійшов до висновку про відповідність спірних податкових накладних критеріям ризиковості платника податку і не довели правомірність зупинення реєстрації вказаної накладної.
Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, не вбачається.
Суд за результатами оцінки елементів спору у справі №640/22578/19 дійшов висновку про те, що така справа є справою незначної складності.
Обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні частин третьої та четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також випадки, які б виключали можливість застосування положень частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Отже, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2021 ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.03.2021 у справі щодо визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій, не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Крім того, у касаційній скарзі податковий орган просив суд замінити Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області, його правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.
Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Керуючись статтею 52, пунктом 2 частини п'ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, -
Клопотання Головного управління Державної податкової служби у Київській області про заміну відповідача його правонаступником задовольнити.
Замінити Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області, його правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.03.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2021 у справі №640/22578/19 за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Запорізький хлібозавод №5» до Державної фіскальної служби України, Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Київській області, про визнання протиправними, скасування рішень та зобов'язання до вчинення дій.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіВ.В. Хохуляк І.Я.Олендер
Р.Ф. Ханова