29 вересня 2021 року
м. Київ
справа №597/664/18
провадження № К/9901/4708/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Берназюка Я.О., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2021 року (головуючий суддя Обрізко І. М., судді Іщук Л. П., Онишкевич Т. В.)
у справі № 597/664/18
за позовом ОСОБА_1
до Товстенської селищної ради Заліщицького району Тернопільської області
про зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди.
І. РУХ СПРАВИ
1. У червні 2018 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Заліщицького районного суду Тернопільської області з позовною заявою до Товстенської селищної ради Заліщицького району Тернопільської області у якій, з урахуванням уточнення вимог від 24 липня 2018 року, просив:
- скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Товстенської селищної ради від 11 червня 2018 року та закрити справу про адміністративне правопорушення;
- зобов'язати відповідача провести розмежування між забудовниками ОСОБА_2 №25 та ОСОБА_3 №27 відповідно до генплану;
- стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду на суму 33 млн. грн.
2. Рішенням Заліщицького районного суду Тернопільської області від 25 вересня 2018 року позов задоволено, постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Товстенської селищної ради Заліщицького району Тернопільської області від 11 червня 2018 року №11 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення скасовано та закрито справу про адміністративне правопорушення.
3. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області від 25 вересня 2018 року скасовано, а справу направлено для розгляду до Тернопільського окружного адміністративного суду.
4. Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 роз'єднано у самостійні провадження:
- позовні вимоги ОСОБА_1 до Товстенської селищної ради Заліщицького району Тернопільської області про зобов'язання Товстенської селищної ради Заліщицького району Тернопільської області провести розмежування між забудовниками ОСОБА_2 №25 та ОСОБА_3 №27 відповідно до генплану, стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди на суму 33 млн. грн. - виділено розглядати в межах провадження адміністративної справи №597/664/18;
- позовні вимоги ОСОБА_1 до Товстенської селищної ради Заліщицького району Тернопільської області про скасування постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Товстенської селищної ради Заліщицького району Тернопільської області від 11 червня 2018 року і закриття справи про адміністративне правопорушення - виділено розглядати в межах провадження адміністративної справи №500/550/19.
5. Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2019 року позовну заяву в межах провадження адміністративної справи №597/664/18 ОСОБА_1 до Товстенської селищної ради Заліщицького району Тернопільської області про зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди залишено без руху на підставі ст. 161 КАС України, оскільки до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору.
6. Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Товстенської селищної ради Заліщицького району Тернопільської області у справі №597/664/18 про зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди на підставі ч. 15 ст. 171 КАС України залишено без розгляду, оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви.
7. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року без змін.
8. Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2019 року відмовлено у відкритті провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Заліщицького районного суду від 25 вересня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товстенської селищної ради Заліщицького району Тернопільської області про зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди.
9. Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товстенської селищної ради Заліщицького району Тернопільської області про зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди.
10. Постановою Верховного Суду від 05 квітня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково: ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року у справі №597/664/18 скасовано. Справу №597/664/18 направлено до Тернопільського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
11. Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року, задоволено клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору та відкрито провадження у справі.
12. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року, ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні позовних вимог.
13. Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 звернувся до Восьмого апеляційного адміністративного суду з апеляційної скаргою.
14. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року апеляційну скаргу позивача було залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам ст. 296 КАС України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.
15. У встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, було подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке аргументоване тим, що за оскарження постанови в адміністративних справах судовий збір не справляється.
16. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2021 року, ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, а апеляційну скаргу - повернуто скаржнику.
17. ОСОБА_1 не погоджуючись із рішенням Заліщицького районного суду Тернопільської області від 25 вересня 2018 року, рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року та ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2021 року у справі № 597/664/18 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
18. Ухвалою Верховного Суду від 25 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2021 року у справі № 597/664/18 та відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області від 25 вересня 2018 року, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 597/664/18.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
19. Відмовляючи у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд апеляційної інстанції керувався тим, що апелянт не надав суду належних та допустимих доказів майнового стану, який дає підстави дійти висновку про необхідність звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
20. Заявник мотивує вимоги своєї касаційної скарги тим, що суд апеляційної інстанції під час ухвалення оскарженого судового рішення порушив норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
21. Скаржник вказує на неповне з'ясування обставин справи судом апеляційної інстанції, оскільки зазначає, що його важкий фінансовий стан підтверджено довідкою фіскальної інспекції, довідкою про пенсію та довідкою про субсидію.
ІV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
23. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами п. 8 ч. 3 ст.129 Конституції України. Проте, таке право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов'язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї.
24. Статтею 296 КАС України встановлено вимоги до апеляційної скарги. Відповідно до ч.2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 169 цього Кодексу, відповідно до яких, апеляційна скарга залишається без руху і скаржнику надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.
25. Повертаючи апеляційну скаргу особі, яка її подала, апеляційний суд виходив з того, що у встановлений строк відповідачем не усунуто недоліків апеляційної скарги, а саме підставою для повернення апеляційної скарги слугувало те, що у встановлений судом апеляційної інстанції строк позивач не сплатив судовий збір за подання апеляційної скарги.
26. При цьому суд апеляційної інстанції в ухвалі про повернення апеляційної скарги відхилив посилання позивача про звільнення його від сплати судового збору, мотивуючи це тим, що ОСОБА_1 не надав суду належних та допустимих доказів майнового стану, який дає підстави дійти висновку про необхідність звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
27. Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
28. Також положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
29. Отже, суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов'язком суду, а саме його повноваженням як формою суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.
30. До того ж стосовно сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення тягаря тих судових витрат, яких зазнає сторона.
31. Зокрема, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом повноважень зменшити тягар судових витрат стосовно сплати судового збору, якого зазнає сторона. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.
32. Суд, що розв'язує питання про відкриття провадження (взяття до розгляду заяви, скарги), встановивши за результатами розгляду відповідного клопотання наявність установленої законом підстави для зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, та дійшовши висновку про потребу реалізації такого свого повноваження, самостійно, зважаючи на наявні обставини, визначає спосіб зменшення цього тягаря. Визначення способу зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є прерогативою відповідного суду.
33. У цій справі суд апеляційної інстанції скористався своїм повноваженням на вирішення питання звільняти або не звільняти заявника апеляційної скарги від сплати судового збору і дійшов висновку, що немає підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.
34. Колегія суддів вважає вказаний висновок таким, що відповідає положенням ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
35. Зважаючи на викладене Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, надав правильну оцінку матеріалам апеляційної скарги з погляду дотримання скаржником вимог КАС України щодо форми, змісту та строків подання відповідного процесуального документа, а аргументи касаційної скарги стосовно цього питання не дають підстав для висновку про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
36. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених ст.341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
37. Таким чином, оскільки при постановленні ухвали судом апеляційної інстанції не допущено порушень норм процесуального права, які є підставами для скасування судових рішень, тому Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови апеляційного адміністративного суду - без змін.
38. Оскільки Верховний Суд залишає без змін судові рішення, то відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2021 року у справі №597/664/18 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя О.П. Стародуб