28 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 805/456/18-а
адміністративне провадження № К/9901/35053/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шишова О.О.,
суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року у справі № 805/456/18-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасенергоресурс» до Головного управління ДФС у Донецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та незаконними дії та зобов'язання вчинити дії,
установив:
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду 07 серпня 2019 року, позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано Державну фіскальну службу України відновити значення реєстраційної суми відповідно до поданої звітної декларації з податку на додану вартість від 01 грудня 2017 року за червень 2015 року від'ємне значення податку на додану вартість у сумі 56 233 560, 00 грн, в рядку 21 у системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
27 квітня 2020 року до суду першої інстанції надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 805/456/18-а шляхом зобов'язання Державної податкової служби України подати звіт про виконання судового рішення протягом 10 днів з дня отримання ухвали.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року, заяву позивача задоволено. Зобов'язано Державну податкову службу України подати у строк до 03 серпня 2020 року звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року у справі № 805/456/18-а.
Не погодившись з ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року та постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд установив, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на таке.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 5, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Згідно з пунктами 3, 4, 12, 13, 20 частини першої статті 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: повернення заяви позивачеві (заявникові); відмови у відкритті провадження у справі; залишення позову (заяви) без розгляду; закриття провадження у справі; відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.
Наведений у частині другій статті 328 КАС України перелік ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені в касаційному порядку після їх перегляду в апеляційному порядку, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Зі змісту поданої касаційної скарги та доданих до неї матеріалів убачається, що скаржник просить переглянути в касаційному порядку ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 805/456/18-а.
Відповідно до пункту 25 частини першої статті 294 КАС України така ухвала суду першої інстанції є предметом апеляційного оскарження, проте згідно з частиною другою статті 328 цього Кодексу відсутня у переліку ухвал, що можуть бути оскаржені у касаційному порядку.
З огляду на викладене, ухвала Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року, а також постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року, ухвалена за результатами її перегляду, не можуть бути предметом касаційного оскарження.
Також Суд звертає увагу на те, що у цій ситуації скаржнику було забезпечено належні процесуальні умови для реалізації основоположного права на апеляційний перегляд судового рішення, ухваленого в його справі, яке (таке право) гарантоване статтею 129 Конституції України. Водночас касаційне оскарження вказаного судового рішення положеннями КАС України не допускається.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 05 квітня 2018 року (справа «Зубац проти Хорватії» (Zubac v.Croatia), № 40160/12) вказав на обмеженість доступу ratione valoris до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (див. «Станєв проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria) [ВП], № 36760/06, п. 230, ЄСПЛ 2012). Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (див. рішення у справі «Леваж Престасьон Сервіс» проти Франції», п. 45; рішення у справі «Бруалья Гомес де ла Торре проти Іспанії», п. 37; рішення у справі «Козліца проти Хорватії» (Kozlica v. Croatia), п. 32; рішення у справі «Шамоян проти Вірменії» (Shamoyan v. Armenia), п. 29).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи те, що касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 294, 328, 333 КАС України, Верховний Суд
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової служби України на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року у справі № 805/456/18-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасенергоресурс» до Головного управління ДФС у Донецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та незаконними дії та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями й оскарженню не підлягає.
Головуючий О. О. Шишов
Судді І. В. Дашутін
М. М. Яковенко