30 вересня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/5577/20 пров. № А/857/15888/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді -Шевчук С. М.
суддів -Кухтея Р. В.
за участю секретаря судового засідання Обрізка І.М., Чопко Ю.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 липня 2021 року про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення (ухвалене у м. Львові, судом під головуванням судді Качур Р.П., повний текст ухвали складено -23.07.2021) у справі № 380/5577/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, суд-
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду (вх. № 45744 від 25.06.2021), у якій просив зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати до Львівського окружного адміністративного суду у 15-денний строк з дня набрання ухвалою законної сили звіт про виконання рішення суду від 26.01.2021 у справі № 380/5577/20 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром з урахуванням раніше проведених виплат.
В обґрунтування заяви зазначив, що на виконання рішення суду відповідачем здійснено перерахунок та виплату пенсії позивачу у розмірах, зазначених в рішенні суду, лише за період з 01.01.2018 по 05.03.2019, тобто здійснив часткове, на думку позивача, виконання рішення суду. Здійснювати перерахунок пенсії у таких же розмірах після 05.03.2019 відповідач відмовився. Також вказав, що на виконання рішення суду видано виконавчий лист, який подано до Управління примусового забезпечення виконання рішень у Львівській області 17.05.2021. Постановою державного виконавця від 18.05.2021 відкрито виконавче провадження № 65460241 та зобов'язано Головне управління ПФУ у Львівській області виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Однак, на письмове звернення позивача від 18.06.2021 до державної виконавчої служби щодо результатів виконання рішення суду відповіді не надійшло. Натомість, у телефонному режимі державний виконавець повідомила, що відповідач не надав до державної виконавчої служби жодних документів виконання або причин невиконання судового рішення.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20 липня 2021 року заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі № 380/5577/20 задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати до Львівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 26.01.2021 у справі № 380/5577/20 у 30-денний строк з дня набрання ухвалою законної сили.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою відповідач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про встановлення судового контролю відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
На підтвердження доводів апеляційної скарги вказує, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.01.2021 відповідачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 без обмеження максимальним розміром з урахуванням раніше проведених виплат. Доплата на виконання рішення суду за період з 01.01.2018 становить 17457,62 грн. Також вказує, що судові рішення виконуються Головним управлінням ПФУ у Львівській області у межах покладених судом зобов'язань. У випадках, коли у рішенні не зазначено кінцевої дати періоду, за який слід здійснити перерахунок пенсії, виплата за рішеннями судів, якими зобов'язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при вирішенні рішення. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 у справі № 380/6128/20, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 проведення перерахунку пенсії у встановлений строк після отримання від ОВК оновленої довідки на ім'я ОСОБА_1 з 01.04.2019 із урахуванням оновленого розміру його пенсії та недоплачених сум. Щодо виплати коштів, нарахованих на виконання рішення суду, зазначила, що така буде здійснена після виділення додаткових коштів з Державного бюджету України. Вважає, що Головним управлінням ПФУ у Львівській області вжито всіх конкретних (можливих) заходів щодо виконання судового рішення.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі.
В судове засідання прибули позивач, його представник, які надали пояснення по справі та заперечили проти доводів апеляційної скарги. Також в судове засідання прибув представник відповідача, який надав пояснення по справі, та підтримав доводи апеляційної скарги.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення заяви позивача суд виходив з того, що з розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії та за пенсійною справою № ХВ 57405 за дорученням № Д ХВ57405/18 вбачається, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області проведено перерахунок пенсії позивача за період з січня 2018 року по березень 2019 року. Доплата за вказаний період становить 17457,62 грн, яка станом на день винесення оскаржуваної ухвали є такою що не виплачена. Доказів виконання рішення суду від 26.01.2021 в частині виплати пенсії ОСОБА_1 із урахуванням раніше проведених виплат, починаючи з 01.01.2018, без обмеження максимальним розміром пенсії відповідачем суду не надано. Крім цього суд вказав, що відповідачем не надано жодних доказів внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при ухваленні рішення у справі № 380/5577/20, на що відповідач посилається як на підставу для обмеження здійсненого перерахунку пенсії ОСОБА_1 певним строком.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа № 380/5577/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням суду від 26.01.2021 позовну заяву позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром з урахуванням раніше проведених виплат; у задоволенні решти вимог відмовлено.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2021 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.01.2021 повернуто скаржнику.
Рішення суду від 26.01.2021 набрало законної сили 12.04.2021.
За даними пояснень заяви позивача (а.с. 201 т.1) відповідач здійснив перерахунок та виплату пенсії у розмірах, зазначених у рішенні суду за період з 01.01.2018 року по 05.03.2019 року. Здійснювати перерахунок пенсії у таких же розмірах після 05.03.2019 року відповідач відмовився. На виконання рішення суду видано виконавчий лист.
18.05.2021 року відкрито виконавче провадження ВП №65460241 щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром з урахуванням раніше проведених виплат.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із частинами першою та другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, наведеною нормою Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано статтею 382 КАС України.
Згідно з ч.1 ст.382 КАС України суд який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
У Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Європейський суд з прав людини у справі “Горнсбі проти Греції” наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує “право на суд”, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Відтак, для цілей ст. 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина “судового розгляду”.
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах “Алпатов та інші проти України”, “Робота та інші проти України”, “Варава та інші проти України”, “ПМП “Фея” та інші проти України”), якими було встановлено порушення п.1 ст.6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст. 129-1 Конституції України.
Отже, обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
З огляду на викладене, суд вправі вживати заходи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення строку для подання звіту.
Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
З аналізу наведених положень КАС України слідує, що суд наділений правом, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі.
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Також, колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять обмежень щодо застосування заходів судового контролю, передбачених ч.1 ст.382 КАС України, шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення після ухвалення такого рішення.
Розгляд звіту суб'єкта владних повноважень про виконання ним рішення суду в межах спірних правовідносин зумовлене необхідністю перевірки досягнення мети, задля якої ухвалено судове рішення.
Відповідно до ст. 17 Закону України “Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини”, суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.
У справі “Юрій Миколайович Іванов проти України” (заява № 40450/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. У таких справах відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Суд повторює, що право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Суд також повторює, що саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що невиконання рішень національних судів в Україні - системна проблема (зокрема, справа “Бурмич та інші проти України”, заява № 46852/13).
Дослідивши зібрані у справі докази, колегією суддів встановлено, що в провадженні державної виконавчої служби з 18.05.2021 року перебуває виконавче провадження ВП №65460241 щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром з урахуванням раніше проведених виплат.
Позивачем не заперечуються обставини з приводу виконання вказаного судового рішення в частині перерахунку пенсії за період з 01.01.2018 року по 05.03.2019 року. Однак, позивач вказує, що відповідач відмовився здійснювати перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром після 05.03.2019 року.
На противагу обумовленим доводам позивача, відповідачем не надано жодних доказів з приводу перерахунку та виплати позивачу пенсії без обмеження максимальним розміром після 05.03.2019 року. Також відповідачем не надано доказів зміни законодавства, на яке мало місце посилання в рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 26.01.2021 у справі № 380/5577/20. Як наслідок, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи відповідача з приводу відсутності підстав для перерахунку пенсії позивача без обмеження максимальним розміром у зв'язку з отримання від ОВК оновленої довідки на ім'я ОСОБА_1 з 01.04.2019 року, позаяк змін законодавства не відбулося у зв'язку з чим відсутні підстави для виплати позивачу пенсії з обмеженням максимальним розміром.
Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отож, приведені в апеляційній скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. 308, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 липня 2021 року у справі № 380/5577/20 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
І. М. Обрізко
Повне судове рішення складено 30 вересня 2021 року.