ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
28 вересня 2021 року м. Київ № 640/23098/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шулежко В.П., розглянувши позовну заяву з доданими до неї матеріалами ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання протиправними дій, спонукання до вчинення дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним нереагування відповідача на звернення позивача від 09.06.2020 та стягнути з відповідача допущену вигоду з розрахунку кількість платежів.
У зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвалою суду від 26.08.2021 залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків шляхом подання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн. на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва або обґрунтованого клопотання про звільнення від сплати судового збору; подати докази в підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та документи, які встановлюють особу позивача; а також необхідно уточнити позовні вимоги та привести зміст позовних вимог у відповідність до вимог КАС України.
Позивачем надіслано клопотання про долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду: усунення недоліків позовної заяви та клопотання про витребування доказів. У своєму клопотанні позивач стверджує, що ним подана позовна заява, яка відповідає вимогам ст.ст.160, 161 та 172 КАС України.
Розглянувши подану заяву, дослідивши подані матеріали, суд звертає увагу на наступне.
В частині подання доказів про сплату судового збору позивач просить розтермінувати йому сплату судового збору до прийняття судового рішення.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить із того, що відповідно до частини першої статті 133 КАС України враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частинами першою та другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Підставою для вчинення судом дій, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір» є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 77 КАС України, повинна довести ті обставини і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов'язок щодо відстрочення сплати судового збору, при цьому, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Суд звертає увагу позивача, що з метою розгляду клопотання про звільнення чи відстрочення сплати судового збору з урахуванням майнового стану сторони, до суду мають бути подані відповідні докази щодо майнового стану сторони.
Судом встановлено, що ні до позовної заяви, ні до клопотання про усунення недоліків позивачем не було додано жодних доказів, які підтверджували б, що його майновий стан дійсно перешкоджав (перешкоджає) сплатити судовий збір у встановлених порядку та розмірі.
Окрім того, в частині усунення недоліків щодо приведення змісту позовних вимог у відповідність до вимог КАС України позивач у своєму клопотанні про усунення недоліків жодним чином не зазначив про це та не уточнив позовні вимоги.
Зазначене, в свою чергу, унеможливлює вирішити судом клопотання про витребування доказів у відповідача, оскільки із поданих заяв неможливо визначити предмет спору.
Таким чином, станом на час постановлення даної ухвали позивачем зазначені судом недоліки позовної заяви не усунуто, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи вищевикладене, оскільки недоліки позовної заяви не усунуто у встановлений судом строк, суд приходить до висновку, що позовна заява разом з доданими до неї матеріалами підлягає поверненню.
Поряд з цим, суд зазначає про відсутність порушення права позивача на доступ до правосуддя, оскільки згідно з частиною восьмою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання протиправними дій, спонукання до вчинення дії повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст.256 КАС України. Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 293-297 КАС України.
Суддя В.П. Шулежко