28 вересня 2021 року Чернігів Справа № 620/6482/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ткаченко О.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін) справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області, в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком;
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги;
стягнути з відповідача кошти недоплаченої грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 7354,00 грн. однією сумою.
В обґрунтування своїх вимог зазначено, що відповідачем виплачена їй разова грошова допомога до 5 травня за 2021 році у розмірі меншому, ніж це передбачено статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Після звернення до відповідача з проханням здійснити перерахунок та виплатити недоплачену частину допомоги отримала відмову, що й стало підставою для подання позову.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи).
Відповідач відзив на позов не надав.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Судом встановлено, що позивач є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені статтею 12 Закону України від 22.10.993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" для ветеранів війни - учасників бойових дій, в тому числі і на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, що підтверджується копією посвідчення, наявного в матеріалах справи (а.с.4).
Позивач отримав разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі 1491,00 грн. (а.с.7).
Не погоджуюсь з діями відповідача, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції Закону України від 25 грудня 1998 року №367-XIV "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Згідно із частиною третьою статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Як зазначено в постанові Великої палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі №440/2722/20, правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон №3551-XII. Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28.12.2014 №79-VIII Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетний кодекс України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Конституційний Суд України Рішенням від 27.02.2020 №3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 відновлено дію частини четвертої статті 12 Закону №3551-XII у редакції Закону №367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Водночас, Кабінет Міністрів України у Постанові №325 установив, що у 2021 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбачена Законом №3551-XII, учасникам бойових дій здійснюється в розмірі 1491,00 грн, тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено статтею 12 цього Закону. Отже, на час виплати позивачу у 2021 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон №3551-XII і Постанова №325.
Виходячи із визначених у частині третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій/особам з інвалідністю внаслідок війни у 2021 році слід застосовувати не Постанову №325, а Закон №3551-XII, який має вищу юридичну силу.
Відтак, із урахуванням встановлених обставин та правової позиції Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд доходить висновку, що виплачуючи позивачу оспорювану допомогу у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325, відповідач допустив порушення норм статті 12 Закону від 22.10.1993 №3551-XII (у редакції Закону від 25.12.1998 №367-XIV), яка передбачала виплату учасникам бойових дій допомоги до 5 травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Отже, позов має бути задоволений.
Законом України від 15.12.2020 №1082-ІХ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" визначено прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 1 січня 2021 року - 1769,00 грн (стаття 7).
Таким чином, враховуючи внесені рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 зміни у законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд зазначає, що позивачу відповідачем мала бути виплачена щорічна разова грошова допомога до 5 травня у розмірі 8845,00 грн (1769,00*5). Разом з тим, позивачу було перераховано кошти в сумі 1491,00 грн, що суперечить положенню статті 12 Закону №3551-ХІІ. Сума недоотриманих позивачем коштів складає 7354,00 грн.
При цьому, при задоволенні вимоги про стягнення разової грошової допомоги, вимога про зобов'язання нарахувати спірну суму не потребує додаткового окреслення.
З урахуванням зазначеного, керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою повного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом:
визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у меншому розмірі, ніж п'ять мінімальних пенсій за віком;
стягнення недоплаченої частини щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2021 рік у розмірі 7354,00 грн.
Також позивачем подано клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, при вирішенні якого суд зважає на те, що в розумінні статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком. Крім того, у суду відсутні підстави вважати, що рішення суду виконане не буде.
При вказаних обставинах, суд вважає, що в задоволенні клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду необхідно відмовити.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року у меншому розмірі, ніж п'ять мінімальних пенсій за віком.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області на користь ОСОБА_1 недоплачену частину щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій за 2021 рік у розмірі 7354,00 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області (вул. Київська, буд. 281, м. Прилуки, Прилуцький район, Чернігівська область, 17500, код ЄДРПОУ 03196222).
Повний текст рішення суду складено 28 вересня 2021 року
Суддя О.Є. Ткаченко