30 вересня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/2989/21-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурного-будівельного контролю Чернівецької міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Інспекції державного архітектурного-будівельного контролю Чернівецької міської ради, в якому, з урахуванням позовної заяви в новій редакції, він просить суд:
- визнати протиправними дії Інспекції державного архітектурного-будівельного контролю Чернівецької міської ради, які полягають у поверненні без розгляду повідомлення про початок виконання будівельних робіт;
- зобов'язати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради забезпечити внесення інформації, зазначеної ОСОБА_1 у повідомленні про початок виконання будівельних робіт на об'єкті адресою: АДРЕСА_1 , щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.
Ухвалою суду від 20 липня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено строки для подання до суду заяв по суті справи.
Ухвалами суду від 13 вересня 2021 року витребувано у Відділу охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради та Інспекції державного архітектурного-будівельного контролю Чернівецької міської ради додаткові докази по справі.
22 вересня 2021 року та 23 вересня 2021 року до суду надійшли витребувані документи.
Водночас, зі змісту позовної заяви вбачається посилання позивача в обґрунтування заявлених вимог, з-поміж іншого, на робочий проект «Реконструкція нежитлових приміщень під художній салон за адресою : АДРЕСА_1 » (проектувальник - ФОП ОСОБА_2 , головний інженер проекту - ОСОБА_3 ), в якому, згідно тверджень позивача, проектантом визначено, що за класом наслідків (відповідальності) вказаний об'єкт належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1).
Однак, у ході дослідження наявних у справі матеріалів судом встановлена відсутність указаного. Тобто, позивачем робочий проект «Реконструкція нежитлових приміщень під художній салон за адресою : АДРЕСА_1 » (проектувальник - ФОП ОСОБА_2 , головний інженер проекту - ОСОБА_3 ) до позову не додавався.
У зв'язку з цим суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Особливості визначення шкоди, заподіяної протиправними (незаконними) індивідуальними актами та/або рішеннями, зазначеними у частині першій статті 266-1 цього Кодексу, встановлюються Законом України «Про банки і банківську діяльність» та Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно частини третьої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до змісту частини третьої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою суд постановляє ухвалу.
Враховуючи викладене, з метою встановлення дійсних обставин цієї справи, які, на переконання суду, мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає за необхідне витребувати у позивача письмовий доказ, на який він посилається у позові, однак який до нього не додано - робочий проект «Реконструкція нежитлових приміщень під художній салон за адресою : АДРЕСА_1 » (проектувальник - ФОП ОСОБА_2 , головний інженер проекту - ОСОБА_3 ).
Суд також звертає увагу позивача не те, що згідно частини шостої - дев'ятої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Частинами першою, другою, четвертою, п'ятою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Керуючись статтями 9, 72, 73, 80, 94, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Витребувати у ОСОБА_1 робочий проект «Реконструкція нежитлових приміщень під художній салон за адресою : АДРЕСА_1 » (проектувальник - ФОП ОСОБА_2 , головний інженер проекту - ОСОБА_3 ).
Для подання до суду витребуваних доказів встановити позивачу строк протягом п'яти днів з дня отримання цієї ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Лелюк