про залишення позовної заяви без руху
27 вересня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/4860/21-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Брезіна Т.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Дністровської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.,-
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким:
- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Дністровської районної державної адміністрації щодо відмови в перерахунку та виплати ОСОБА_1 щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком відповідно до норм Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції Закону від 25.12.1998 № 367-ХІV);
- стягнути з Управління соціального захисту населення Дністровської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 недоплачену частину щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі 5 (п'яти) мінімальних пенсій за віком (з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги), відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а саме 6800 гривень.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що її слід залишити без руху, з наступних підстав.
Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Згідно з ч.4 ст.17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Таким чином, 30 вересня поточного року це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Отже, перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога.
Вказана правова позиція відповідає правовій позиції викладеній у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 року у справі №607/7919/17 та від 14.08.2018 року у справі № 473/2190/17.
Суд звертає увагу позивача на те, що виплата грошової допомоги до 5 травня є регулярною та виплачується один раз на рік, тому, про порушення своїх прав позивач мав дізнатися до 05 травня, отримавши щорічну грошову допомогу у відповідному році у розмірі, меншому від встановленого законодавством.
Матеріали позовної заяви не містять доказів звернення позивача до відповідача із заявою у строк до 30 вересня відповідного року щодо доплати йому недоотриманої до 05 травня 2020 р. разової грошової допомоги.
Таким чином, у спірних правовідносинах шестимісячний строк звернення до адміністративного суду з даним позовом, в частині оскарження бездіяльності відповідача щодо виплати грошової допомоги до 5-го травня за 2020 р., розпочався з 01.10.2020 р. та закінчився 01.04.2021 р., в той час як до суду позивач звернувся із вимогами, лише 24.09.2021 року.
Вказані недоліки позовної заяви унеможливлюють подальший розгляд справи, оскільки позивачем не дотримано вимог ст. 160 та ст. 161 КАС України. Тому в суду є достатньо підстав для залишення заяви без руху та надання строку для усунення недоліків, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
У зв'язку з цим, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати обґрунтування та докази щодо дотримання строку звернення до суду з даним позовом.
На підставі наведеного та керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з моменту отримання даної ухвали шляхом приведення позовної заяви у відповідності до вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.М. Брезіна