30 вересня 2021 року справа № 580/5463/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом, поданим адвокатом Кошліченко Н.В. від імені ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
30.07.2021 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшла позовна заява адвоката Кошліченко Н.В. (69002, м.Запоряжжя, вул.Перша Ливарна,40 офіс 102) від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) (далі - відповідач) про:
визнання протиправною бездіяльності щодо не виплати позивачу у зв'язку зі звільненням з військової служби компенсації вартості за неотримане речове майно;
зобов'язання відповідача провести розрахунок за неотримане речове майно позивачем станом на 25.06.2021 та виплатити позивачу грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, що належало до видачі станом на вказану дату, за нормами забезпечення №1 та №4 Норм забезпечення повсякденною формою одягу військовослужбовців ЗСУ, затверджених наказом МОУ від 29.04.2016 №232.
Додатково просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач всупереч вимог закону не виплатив позивачу грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.
Ухвалою суду від 04.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд правилами спрощеного позовного провадження. Також встановлено відповідачу строк, тривалістю п'ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву та доказів. Вказану ухвалу відповідач отримав 20.08.2021, а позивач - 12.08.2021, що підтверджується даними рекомендованих повідомлень про поштові вручення.
14.09.2021 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування зазначив, що позивачу при звільненні з військової служби, відповідно до поданого рапорту, начальником речової служби частини проведено розрахунок вартості речового майна, що належить йому до видачі на загальну сумі 16070,78грн та видано відповідну довідку від 23.06.2021 №93. Перелік предметів із визначенням заготівельної вартості цих предметів встановлюється на початку кожного року. У зв'язку з великою кількістю осіб, що мають право на отримання вказаного виду компенсації, відсутністю бюджетного фінансування щодо цільового використання грошових коштів та проведення витрат за відповідними статтями військова частина провела розрахунок з позивачем 18.08.2021. Тому вважає, що спір відсутній. Щодо стягнення судових витрат зазначив, що, на його переконання, стороною позивача не надано належних та допустимих доказів, що підтверджують реальність понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката.
Оскільки обґрунтовані клопотання від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх викликом суду не надходили, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами (у письмовому провадженні).
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.08.2018 №219 підтверджується, що позивача зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення, а на продовольче з 01.09.2018.
Довідкою відповідача від 16.11.2018 №157410 підтверджувалося, що позивач дійсно перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , яка входить до складу сил, що залучаються та приймають участь в операції об'єднаних сил, та з 11.10.2018 до даного часу безпосередньо бере участь в операції об'єднаних сил.
Довідкою від 23.06.2021 №93 про вартість речового майна, що належить до видачі, щодо позивача підтверджується, що вартість майна, що належить йому до видачі становить 16070,78грн. Додатком 1 визначено ціни на предмети речового майна, які належать до видачі згідно з нормами забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, станом на 01.02.2021.
Витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.06.2021 №125 підтверджується, що позивача з 25.06.2021 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, знято з продовольчого забезпечення з 26.06.2021 у військовій частині НОМЕР_4 .
09.07.2021 позивач звертався заявою до відповідача, в якій просив нарахувати та виплатити йому грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178. Додатково просив надати довідку-розрахунок на утримання вартості речового майна, за яке йому підлягає нарахування та виплата грошової компенсації. Того ж дня представник позивача зверталася до відповідача із адвокатським запитом вих.№112, в якому просила надати такі документи відносно позивача:
довідку про період військової служби;
особові картки на грошове забезпечення 9довідку про нараховані види грошового забезпечення із зазначенням всіх видів нарахованого і виплаченого грошового забезпечення) за увесь час служби;
копію грошового атестату;
копію атестату на предмети речового майна;
копію витягів з наказів про зарахування до відповідача та звільнення з військової служби;
довідку про безпосередню участь у антитерористичній операції;
довідку про нараховані виплати, що належать до виплати під час звільнення.
Витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 10.08.2021 №852 «Про виплату грошової компенсації за неотримане речове майно» помічнику командира військової частини НОМЕР_1 з фінансово-економічної роботи-начальнику фінансово-економічної служби установлено виплатити позивачу 16070,78грн згідно з довідкою від 23.06.2021 №93.
Не отримавши зазначені кошти, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Довідкою відповідача від 31.08.2021 №2729 підтверджується, що позивач, дійсно, в період з 11.10.2018 до 20.03.2019, з 26.03.2019 до 23.04.2019, з 05.01.2020 до 12.02.2020, з 13.03.2020 до 19.06.2020, з 19.02.2021 до 21.06.2021 брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення: в Донецькій обл, м.Курахове, та м.Бахмут.
Розрахунково-платіжною відомістю підтверджується нарахування позивачу на його картковий рахунок вказаної вище суми компенсації за неотримане речове майно.
Відомістю розподілу виплат до військової частини НОМЕР_1 від 18.08.2021 підтверджується переведення позивачу на його картковий рахунок заробітної плати в сумі 15829,72грн.
Для вирішення спору суд врахував.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначає Закон України від 20.12.1991 №2011-ХII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011- ХII). Крім того вказаний Закон врегульовує порядок продовольчого та речового забезпечення військовослужбовців, а також грошової компенсації вартості за не отримане речове майно.
Статтею 1 Закону №2011-ХII визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №2011-ХII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Згідно з ч.1 ст.9-1 Закону №2011-ХII речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 (далі - Порядок №178).
Згідно з п.2 Порядку №178 виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.
Відповідно до п.3 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі звільнення з військової служби.
Пункт 4 Порядку №178 встановлює, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Згідно з п.5 Порядку №178 довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.
Отже, військовослужбовцям гарантується грошова компенсація за не отримане речове майно у разі звільнення з військової служби за цінами встановленими на 01.01 поточного року.
Вказані вище гарантії реалізуються на підставі рапорту військовослужбовця, наказу командира (начальника) військової частини та довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, форма якої передбачена додатком до Порядку №178.
Суд врахував, що на дату звернення позивача до суду відповідач визначив суму коштів, що підлягає виплаті позивачу як компенсація речового майна та з приводу її конкретного розміру доводів позовна заява не містить. Відповідач не заперечував право позивача на її отримання. Перелік речового майна, що належить до видачі позивачу, зазначений у довідці від 23.06.2021 №93 та визначено до виплати вартість речового майна до дати звільнення та звернення до суду з позовом. Спірні кошти нараховані, але невиплата на дату звільнення позивача - 25.06.2021 пов'язана виключно з відсутністю належного бюджетного фінансування щодо цільового використання коштів.
На письмове звернення позивача до відповідача щодо нарахування та виплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно відповідач відмови не надавав, а суми коштів у подальшому виплатив. Вказаними вище платіжними документами підтверджується, що вказана сума коштів повністю перерахована позивачу. Отже, права позивача не порушені та відсутні підстави для задоволення його позову.
Зважаючи на результат вирішеного спору, відповідно до стст.132-139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
1. Відмовити повністю у задоволені адміністративного позову адвоката Кошліченко Н.В. (69002, м.Запоряжжя, вул.Перша Ливарна,40 офіс 102) від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про:
визнання протиправною бездіяльності щодо не виплати йому у зв'язку із звільненням з військової служби компенсації вартості за неотримане речове майно;
зобов'язання провести розрахунок за неотримане речове майно станом на 25.06.2021 та виплатити йому грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, що належало до видачі станом на вказану дату, за нормами забезпечення №1 та №4 Норм забезпечення повсякденною формою одягу військовослужбовців ЗСУ, затверджених наказом МОУ від 29.04.2016 №232.
3. Судові витрати розподілу не підлягають.
4. Копію рішення направити учасникам справи.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя А.М. Бабич
Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 30.09.2021