30 вересня 2021 року справа № 580/5352/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гайдаш В.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Придніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , далі - позивач) до Придніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (просп. Хіміків, 50, м. Черкаси, далі - відповідач), в якому зобов'язати відповідача зняти арешт з усього належного позивачу рухомого та нерухомого майна, який накладений постановою б/н від 20.07.2020 у виконавчому провадженні №62596535 та вилучити відомості про позивача з реєстру боржників у виконавчому провадженню №60085270.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 02.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що постановою старшого державного виконавця від 20.07.2020 №62596535 накладено арешт на майно позивача. Однак після закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 10 частини першої статті 39 Закону України “Про виконавче провадження”, відповідач не зняв накладений на майно позивача арешт та листом від 28.06.2021 №32514 повідомив, що відсутні підстави для скасування накладеного арешту на майно позивача. Крім того, у Єдиному реєстрі боржників міститься запис відносно боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у межах ВП №60085270, яке закінчено згідно пункту 2 частини першої статті 37 Закону України “Про виконавче провадження”.
Відповідач у визначений судом строк відзив на позовну заяву не подав.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що на виконанні у Придніпровському відділі державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебували виконавчі провадження відносно боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зокрема:
- ВП №59009018 від 10.05.2019, яке закінчено 29.06.2021 згідно пункту 10 частини першої статті 39 Закону України “Про виконавче провадження”;
- ВП №62596535 від 16.07.2020, яке закінчено 29.06.2021 згідно пункту 10 частини першої статті 39 Закону України “Про виконавче провадження”;
- ВП №60085270 від 19.09.2019, яке закінчено згідно пункту 2 частини першої статті 37 Закону України “Про виконавче провадження”.
У межах ВП №62596535 постановою старшого державного виконавця від 20.07.2020 накладено арешт на майно позивача.
Постановою старшого державного виконавця від 29.09.2021 виконавче провадження №62596535 закінчено на підставі пункту 10 частини першої статті 39 Закону України “Про виконавче провадження”, однак накладений арешт на майно позивача не знятий.
Крім того, судом встановлено, що у Єдиному реєстрі боржників міститься запис відносно боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у межах ВП №60085270, яке закінчено згідно пункту 2 частини першої статті 37 Закону України “Про виконавче провадження”.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України “Про виконавче провадження”.
Порядок та умови зняття арешту з майна визначені в ст. 40 Закону “Про виконавче провадження”, відповідно до якої У разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Відповідно до статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
У цивільному законодавстві визначено поняття права власності, яким є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (частина 1 статті 316 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 391 зазначеного Кодексу передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Судом встановлено, у матеріалах адміністративної справи відсутні належні докази правомірності існування станом на час розгляду справи накладеного на майно позивача арешту, згідно постанови старшого державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 20.07.2020 ВП №62596535, оскільки постановою старшого державного виконавця від 29.09.2021 виконавче провадження №62596535 закінчено на підставі пункту 10 частини першої статті 39 Закону України “Про виконавче провадження”.
Згідно частини 4 ст. 59 Закону №1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. Згідно з частиною 5 цієї статті у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в частині позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача зняти арешт з майна, що належить позивачу та накладений постановою про арешт майна боржника від 20.07.2020 ВП №62596535 та вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання відповідача вилучити відомості про позивача з реєстру боржників у виконавчому провадженню №60085270, то суд зазначає наступне.
Згідно із ч. ч. 1, 2, 5, 6 ст. 9 Закону №1404-VІІІ єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України. Реєстрація боржника в Єдиному реєстрі боржників не звільняє його від виконання рішення. Відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження. Єдиний реєстр боржників містить такі відомості: 1) прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження боржника - фізичної особи або найменування, ідентифікаційний код юридичної особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань боржника - юридичної особи; 2) найменування органу або прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка видала виконавчий документ; 3) найменування органу державної виконавчої служби або прізвище, ім'я, по батькові приватного виконавця, номер засобу зв'язку та адреса електронної пошти виконавця; 4) номер виконавчого провадження; 5) категорія стягнення (аліменти, штраф тощо).
Судом встановлено, що на виконанні у Придніпровському відділі державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало ВП №60085270 від 19.09.2019, яке закінчено згідно пункту 2 частини першої статті 37 Закону України “Про виконавче провадження”.
Відповідно до ч. 7 ст. 9 Закону №1404-VІІІ відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або повернення виконавчого документа до суду на підставі статті 38 цього Закону чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.
Однак, суд звертає увагу, що ВП №60085270 закінчено не відповідно до пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону, а згідно пункту 2 частини першої статті 37 Закону України “Про виконавче провадження”, тому суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для вилучити відомостей про позивача з реєстру боржників по виконавчому провадженню №60085270.
За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи за межі позовних вимог, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Придніпровський відділ державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт із всього рухомого та нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який накладений постановою про арешт майна боржника від 20.07.2020 ВП №62596535 та вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Придніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.А. Гайдаш