Справа № 560/11145/21
іменем України
30 вересня 2021 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якому просить визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області оформленої листом за № 6181- 5333/Л-03/8-2200/21 від 20.07.2021 року в здійсненні перерахунку призначеної в автоматичному режимі пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, за календарні роки, що передують автоматичному переведенню на пенсію за віком за 2018, 2019, 2020 роки. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії за віком з 01 березня 2021 року відповідно до ст. 24, ст. 26, частини 1,2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІУз врахуванням заробітної плати за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, за календарні роки, що передують автоматичному переведенню на пенсію за віком за 2018, 2019, 2020 роки при загальному страховому стажі 41 рік 11 місяців 20 днів та провести перерахунок й виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією. Рішення суду в межах суми платежу за один місяць звернути до негайного виконання.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі письмової заяви з 19.12.2014 управлінням Пенсійного фонду України у Полонському районі призначено пенсію за віком відповідно до п.7-2 Прикінцевих Положень Закону України «"Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У зв'язку із працевлаштуванням з 12.05.2015 року виплату пенсії по віку припинено.
На підставі письмової заяви від 22.07.2016 позивач переведена на пенсію по віку державному службовцю відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про державну службу" в редакції від 28.12.1993 № 3723-ХІІ з 15.06.2000 року.
З 01.03.2021 року автоматично переведена з пенсії державного службовця по віку на пенсію за віком відповідно до ст. ст. 26, 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" розмір якої розрахований із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за останні три роки, 2014-2016 роки.
29.06.2021 року письмово звернулась до відповідача здійснити мені перерахунок пенсії за віком у відповідності до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 частини 1, 2 статті 40 иього ж Закону з урахуванням заробітної плати за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за останні три роки, що передують року автоматичного переведення на пенсію за віком, тобто за 2018, 2019, 2020 роки.
Однак отримала відмову у здійсненні такого перерахунку, у зв'язку із чим звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 02.09.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Від відповідача на адресу суду надійшов відзив, в якому останній зазначає, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням пенсіонера може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 № 1058- IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2018-2020 роки - 9118,81 грн застосовується лише при призначенні вперше пенсії або при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком за нормами ч. 3 статті 45 № 1058-ІV при умові, якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менше як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 з 19.12.2014 було призначено пенсію за віком відповідно до п.7-2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV, підстави для врахування показника середньої заробітної плати в галузях економіки України за 2018-2020 роки (9118,81 грн.) відсутні.
Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, а також оцінивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що позивачу з 19.12.2014 управлінням Пенсійного фонду України у Полонському районі призначено пенсію за віком відповідно до п.7-2 Прикінцевих Положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З 12.05.2015 виплату пенсії позивачу за віком припинено, у зв'язку із працевлаштуванням на посаду начальника господарського відділу ДП "Криворізька теплоцентраль".
22.07.2016 позивач звернулась з заявою про переведення її на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VІІІ, яка була обчислена в розмірі 60% від заробітної плати.
З 01 березня 2021 року проведено перерахунок пенсій згідно постанови Кабінету Міністрів України № 127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році" із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11.
Згідно пункту 8 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124, якщо розмір пенсії, обчислений відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" буде більшим від розміру пенсії, обчисленого відповідно до Закону України "Про державну службу", проводиться автоматичне, без звернення особи, переведення на відповідний вид пенсії на загальних умовах за матеріалами пенсійних справ.
При цьому, особи, яких переведено на пенсію за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у будь-який час можуть звернутися до органів Пенсійного фонду для переведення на пенсію за спеціальним законом. При цьому пенсія встановлюється у тому розмірі, що був до переведення, з 1 числа наступного місяця, у якому надійшла заява.
В результаті проведеного перерахунку позивача розмір пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" більший за розмір пенсії згідно Закону України "Про державну службу".
Отже, позивача з 01.03.2021 переведено на пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" розмір якої розрахований із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за останні три роки, - 2014, 2015, 2016 роки.
Позивач 29.06.2021 звернулась до відповідача з заявою в якій просила здійснити перерахунок пенсії за віком у відповідності до ст. 26, ч.1,2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058, з урахуванням заробітної плати за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за останні три роки, а саме 2018, 2019, 2020 роки.
Однак відповідач листом від 20.07.2021 №6181-5333/Л-03/8-2200/21 вказав, що оскільки позивач з 19.12.2014 по 11.05.2015 отримувала пенсію за віком згідно Закону № 1058-ІV та з 22.07.2016 одержувала пенсію за віком, призначену згідно Закону України "Про державну службу", тому підстави для застосування показника середньої заробітної плати за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, при переведенні на пенсію за віком згідно Закону № 1058-ІV відсутні.
Позивач не погоджуючись з такою відмовою, вважає її протиправною, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом визначає Закон України "Про Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058).
Відповідно до ст.7 Закону №1058, загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством, а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб - підприємців; права на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування осіб, які відповідно до цього Закону не підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; заінтересованості кожної працездатної особи у власному матеріальному забезпеченні після виходу на пенсію; рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу); солідарності та субсидування в солідарній системі; фінансування видатків на виплату пенсій, надання соціальних послуг за рахунок страхових внесків, бюджетних коштів і коштів цільових фондів; спрямування частини страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування для здійснення оплати договорів страхування довічної пенсії і одноразової виплати залежно від розмірів накопичень застрахованої особи з урахуванням інвестиційного доходу; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав, передбачених цим Законом; гласності, прозорості та доступності діяльності Пенсійного фонду;обов'язковості фінансування за рахунок коштів Пенсійного фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій та наданням соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; цільового та ефективного використання коштів загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; відповідальності суб'єктів системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №1058, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно ч.1 ст.10 Закону №1058, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Відповідно до ст.40 Закону №1058, Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно ч.3 ст.45 Закону №1058, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VІІІ, який набрав чинності 11.10.2017, пенсії, призначені (перераховані) до 2017 року, перераховуються із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки,
З 1 березня 2019 року відповідно до статті 42 Закону № 1058-ІV та постанови Кабінету Міністрів України "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" від 20.02.2019 № 124 показник середньої заробітної плати, який враховується для обчислення пенсій підвищено на 17%, з 01.05.2020 на 11% відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 "Про деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році".
Суд звертає увагу, що вперше позивачу було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" 19.12.2014, та при цьому з 22.07.2016 одержувала пенсію за віком, призначену згідно Закону України "Про державну службу".
Суд зазначає, що відповідачем на виконання вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VІІІ, показник середньої заробітної плати було взято за 2014-2016 роки.
Аналізуючи наведені вище норми суд дійшов висновку про те, що частиною третьою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, при призначенні вперше позивачу у 2014 році пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підлягає застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2014, 2015, 2016), згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VІІІ, який набрав чинності 11.10.2017, оскільки пенсія позивачу за віком згідно Закону №1058, призначена була вперше до 2017 року.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що у позивача відсутнє право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком, а саме за 2018-2020 роки (заява про переведення від 29.06.2021), оскільки позивачу вперше призначено пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в 2014 році, а тому показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.01.2019 по справі №577/2457/17.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд з урахуванням наведеного вище, вважає, що позивач не довів позовні вимоги, а відповідач не вчинив жодних протиправних дій по відношенню до позивача, що підтверджено доказами, а тому в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , ідентифікаційний код - 21318350)
Головуючий суддя О.П. Шевчук