Справа № 560/9606/21
іменем України
30 вересня 2021 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та стягнення коштів,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області в якому просить визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області щодо відмови у виплаті грошової компенсації за невикористані щорічну основну та додаткову оплачувані відпустки за 2017 та 2020 роки. Стягнути на його користь з Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області грошову компенсацію за невикористані щорічну основну та додаткову оплачувані відпустки за 2017 та 2020 роки у розмірі 57474,15 гривень.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що станом на день прийняття наказу про звільнення зі служби в поліції відповідач не провів з ним розрахунків щодо виплати грошової компенсації за невикористані щорічну основну та додаткову оплачувані відпустки за 2017 та 2020 роки. Вказує, що звертався до відповідача із заявою про виплату грошової компенсації за невикористані календарні дні основної та додаткової оплачуваної відпустки за 2017 та 2020 роки, однак отримав відмову. У зв'язку з відсутністю правового врегулювання положеннями Закону України «Про Національну поліцію» і Порядку №260, у вирішенні питання компенсації невикористаної частини відпустки поліцейському за минулі роки застосовується Кодекс законів про працю України і Закону України "Про відпустки". У випадку звільнення поліцейського з органів Національної поліції України виплачується компенсація за всі невикористані дні, як основної, так і додаткової відпустки.
Ухвалою суду від 05.08.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у яких просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що відповідно до вимог Закону України "Про Національну поліцію" та Порядку № 260, які є спеціальним законодавством та підлягають застосуванню при вирішенні спорів з приводу порядку та умов грошового забезпечення поліцейських та надання їм відпустки, грошова компенсація за невикористану відпустку виплачується у випадку її невикористання у році звільнення. Грошова компенсація за невикористані відпустки за попередні роки не передбачена, а встановлено правило надання чергової відпустки поліцейському до кінця календарного року. Абзацом 2 ч. 11 ст. 93 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що за бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік. Невикористана позивачем у 2017 та 2020 роках відпустка не приєднувалась до відпустки за 2021 рік, оскільки позивач не звертався до начальника ГУНП в Хмельницькій області з відповідним рапортом, а тому як наслідок вказала обставина також позбавляє позивача правових підстав для отримання грошової компенсації за невикористану основну та додаткову відпустку у 2017 та 2020 роках.
Також вказує, що наданий позивачем розрахунок розміру компенсації не відповідає нормам спеціального законодавства про оплату праці поліцейських.
Дослідивши матеріали справи, суд встанови наступні обставини.
Суд встановив, що позивач перебував на службі у Головному управлінні Національної поліції в Хмельницькій області.
Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 22.02.2021 №85о/с позивача з 22.02.2021 звільнено зі служби в поліції за пунктом 2 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну Поліцію" (через хворобу).
Позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив надати довідку про невикористану ним кількість днів щорічної основної та додаткової оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час у 2020 році, а також просив виплатити грошову компенсацію за невикористані щорічні основні та додаткові оплачувані відпустки за фактично відпрацьований час у період з 07.11.2015 по 31.12.2020.
Листом від 31.03.2021 №К-72/121112/05-2021 ГУНП в Хмельницькій області повідомило, що основну оплачувану відпустку за 2017 та 2020 роки відповідно до ч.2 ст.93 Закону України "Про Національну поліцію" за 2017 та 2020 роки позивачем не використано. Зазначено, що невикористана відпустка за 2020 рік становить 45 діб, а саме 30 діб основної оплачуваної відпустки, та 15 діб додаткової оплачуваної відпустки, а також невикористана відпустка за 2017 рік становить 45 діб, а саме 30 діб основної оплачуваної відпустки, та 15 діб додаткової оплачуваної відпустки.
Листом від 30.03.2021 №29/К-63 ГУНП в Хмельницькій області повідомило, що у наказі про звільнення позивача зазначено про нарахування компенсації за невикористану відпустку за фактично відпрацьований час у 2021 році терміном 4 доби. Відповідний розрахунок здійснений у лютому 2021 року. Відповідно до пункту 10 статті 93 Закону України «Про Національну поліцію» за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону лише за невикористану в році звільнення відпустку. Правові підстави для виплати компенсації за невикористану щорічну основну та додаткову оплачувану відпустку за 2020 рік відсутні.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Законом України "Про відпустки" від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі - Закон № 504/96-ВР) визначені державні гарантії права на відпустки, умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.
Згідно зі статтею 4 Закону № 504/96-ВР установлюються такі види відпусток: 1) щорічні відпустки: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством; 2) додаткові відпустки у зв'язку з навчанням (статті 13, 14 і 15 цього Закону); 3) творча відпустка (стаття 16 цього Закону); 3-1) відпустка для підготовки та участі в змаганнях (стаття 16-1 цього Закону); 4) соціальні відпустки: відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами (стаття 17 цього Закону); відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18 цього Закону); відпустка у зв'язку з усиновленням дитини (стаття 18-1 цього Закону); додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (стаття 19 цього Закону); 5) відпустки без збереження заробітної плати (статті 25, 26 цього Закону). Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.
У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (частина перша статті 24 Закону № 504/96-ВР).
Аналогічні положення містяться в частині першій статті 83 КЗпП України.
Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Відповідно до частин першої та третьої статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік і форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (стаття 60 Закону № 580-VIII).
Згідно з частинами першою та другою статті 92 Закону № 580-VIII поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом. Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.
Частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 93 Закону № 580-VIII передбачено, що тривалість відпусток поліцейського обчислюється подобово. Святкові та неробочі дні до тривалості відпусток не включаються. Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки. За кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п'ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п'ятнадцять календарних днів. Тривалість чергової відпустки у році вступу на службу в поліції обчислюється пропорційно з дня вступу до кінця року з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожен повний місяць служби.
Відповідно до частин восьмої, дев'ятої, десятої та одинадцятої статті 93 Закону № 580-VIII поліцейським, які захворіли під час чергової відпустки, після одужання відпустка продовжується на кількість невикористаних днів. Поліцейським у рік звільнення за власним бажанням, за віком, через хворобу чи скорочення штату в році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення. За невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону. За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.
Частинами першою та другою статті 94 Закону № 580-VIII обумовлено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Положення Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016 №260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за №669/28799 (далі - Порядок №260) визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання).
Пунктом 3 розділу І Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з абзацами сьомим і восьмим пункту 8 розділу ІІІ Порядку № 260 за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства. Виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.
Види відпусток, які можуть надаватися поліцейським, визначені у статті 92 Закону № 580-VIII. Її аналіз дозволяє зробити висновок, що поліцейським можуть бути надані такі відпустки: щорічні чергові оплачувані відпустки, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.
Правило про надання відпустки до кінця календарного року не є виключним, про що свідчать положення частин восьмої, одинадцятої статті 93 Закону №580-VIII, а саме: до яких поліцейським, які захворіли під час чергової відпустки, після одужання відпустка продовжується на кількість невикористаних днів. Відкликання поліцейського з чергової відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання з чергової відпустки може бути дозволено керівнику територіального органу поліції. За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.
Аналіз вказаних норм свідчить, що законом не виключаються випадки, коли поліцейським відпустка не буде використана протягом календарного року. Не передбачено позбавлення поліцейського права на відпустку, яке він уже отримав в попередньому календарному році. Водночас надано право працівнику використати право на відпустку за попередній рік одночасно з черговою відпусткою наступного року.
Таким чином, у наступному календарному році, в тому числі і за умови, що він є роком звільнення, поліцейський має гарантоване право на чергову відпустку за поточний календарний рік та на відпустки (основні і додаткові), що не були використані в попередніх роках, що виражається в праві на отримання грошової компенсації за весь час невикористаної оплачуваної відпустки, незалежно від часу набуття права на таку відпустку, оскільки відпустки за попередні роки також є невикористаними в році звільнення та не можуть бути залишені без розрахунку з поліцейським, адже це суперечить суті та гарантіям як трудового, так і спеціального законодавства в частині реалізації права на відпочинок.
Рішенням Конституційного Суду України від 07 травня 2002 року № 8-рп/2002 в справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положень частин другої, третьої статті 124 Конституції України (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) зазначено, що при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов'язаних із спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, установивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми, у яких визначені основні трудові права працівників - КЗпП України.
З огляду на відсутність правового врегулювання цього питання положеннями Закону № 580-VIII і Порядку № 260 питання компенсації невикористаної частини відпустки поліцейському за минулі роки, суд дійшов висновку, що при вирішенні вказаного спору підлягають застосуванню приписи КЗпП України і Закону № 504/96-ВР.
Як зазначалось вище, відповідно до частини першої статті 24 Закону № 504/96-ВР і частини першої статті 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Отже, у випадку звільнення поліцейських з органів Національної поліції України їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні, як основної, так і додаткової відпустки.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 19.01.2021 по справі № 160/10875/19, яка відступила від попередніх висновків Верховного Суду щодо питання виплати грошової компенсації за невикористану частину відпустки поліцейським.
Судом встановлено, що позивач при звільненні з органів Національної поліції не використав щорічну основну та додаткову оплачувані відпустки за 2017 та 2020 роки, залишок складає: основна - 60 діб, додаткова - 30 діб, загалом 90 діб.
Отже, позивач при звільненні зі служби в поліції має право на отримання грошової компенсації за невикористані ним дні відпусток за 2017 та 2020 роки.
Доказів нарахування і виплати позивачу такої компенсації за 90 діб відпусток за 2017 та 2020 роки матеріали справи не містять.
Враховуючи викладене, суд вважає, що дії відповідача щодо відмови у виплаті позивачу грошової компенсації за невикористані дні додаткової та щорічної відпустки за 2017 та 2020 роки є протиправними.
Щодо позовних вимог про стягнення з Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області суму компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпустки в розмірі 57474 грн. 15 коп., суд зазначає наступне.
У даному випадку наявний спір не про розмір належних звільненому працівникові сум, а про наявність правових підстав для нарахування та виплату грошової компенсації за невикористані календарні дні відпустки.
Нарахування ж грошової компенсації відпустки є виключною компетенцією відповідача. Тому суд не може перебирати на себе повноваження органу Національної поліції та втручатись в його дискреційні повноваження. Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень не можуть бути виправдані з підстав доцільності та необхідності врегулювання спірних відносин.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Тому суд вважає для захисту прав позивача зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної основної та додаткової оплачуваної відпустки за 2017 та 2020 роки.
Зазначений спосіб захисту порушеного права також відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 16.05.2019 у зразковій справі № 620/4218/18.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, тому витрати на сплату судового збору розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та стягнення коштів - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної та додаткової оплачуваної відпустки за 2017 та 2020 роки.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної основної та додаткової оплачуваної відпустки за 2017 та 2020 роки.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області (вул. Зарічанська, 7,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , ідентифікаційний код - 40108824)
Головуючий суддя О.П. Шевчук