30 вересня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/2932/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Варняка С.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, у якому просить:
- визнати протиправним рішення Херсонського об'єднаного управління ПФУ в Херсонській області, викладене в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 16.02.2021 за № 890-460/М-02/8-2100/21, про перерахування ОСОБА_1 пенсії із 01.10.2020 року із розрахунку 60 % від заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, визначеної у довідці прокуратури Херсонської області від 07.12.2020 № 21- 469вих-20 та із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії, десятьма прожитковими мінімумами, встановлених для осіб, які втратили працездатність;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.10.2020 року, з розрахунку 90 % від суми всіх складових місячної заробітної плати, яка визначена (75394,66 грн.) у довідці прокуратури Херсонської області про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, від 07.12.2020 року № 21-469вих-20, без будь-якого обмеження її розміру і з урахуванням раніше проведених виплат;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з урахуванням перерахунку здійснити нарахування та подальшу виплату пенсії у визначеному перерахунком розмірі 67855,2 грн. (75394,66 грн. х 90 %);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити виплату ОСОБА_1 різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією разово та однією сумою з урахуванням довідки від 07.12.2020 року № 21-469вих-20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до рішення Комсомольського районного суду м. Херсона, на підставі ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, з 19.12.2005 йому призначено довічно пенсію за вислугою років, у розмірі 90 % від суми всіх складових місячної (чинної) заробітної плати за посадою начальника відділу, з продовженням трудової діяльності в прокуратурі Херсонської області.
У зв'язку з набуттям, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 і наказу Генерального прокурора від 08.09.2020 № 414, права на перерахунок пенсії, 9 грудня 2020 року позивач звернувся до Херсонського об'єднаного управління ПФУ в Херсонській області із заявою про здійснення перерахунку, призначеної пенсії за вислугою років у розмірі 90 % від суми заробітної плати. До заяви долучив необхідні документи, в тому числі і оригінал довідки прокуратури Херсонської області від 07.12.2020 №21-469вих- 20. Відповіді про результати розгляду заяви до цього часу не отримав.
За грудень 2020 року пенсія позивачу була нарахована у раніше встановленому розмірі. При отриманні пенсії за січень 2021 року (22.01.21) позивач зрозумів, що під час перерахунку пенсії, її максимальний розмір обмежено десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Враховуючи, що при здійсненні перерахунку пенсії працівниками Херсонського об'єднаного управління ПФУ в Херсонській області було допущено порушення вимог чинного законодавства, з метою його усунення в досудовому порядку, 25.01.2021 року позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Херсонській області із заявою про приведення у відповідність до чинного законодавства рішення Херсонського об'єднаного управління ПФУ області про перерахунок пенсії, тобто призначити її у розмірі 90 % від суми всіх складових заробітної плати зазначеної в довідці прокуратури Херсонської області № 21-469вих-20, без обмеження її граничного розміру.
18 лютого 2021 року в приміщенні ГУ ПФУ в Херсонській області, позивач отримав лист датований 16.02.2021 року за №890-460/м-02/8-2100/21, яким йому повідомлено, що перерахунок пенсії за заявою здійснено на підставі ст.ст. 81, 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697, у розмірі 60 % від суми заробітної плати, зазначеної в довідці прокуратури Херсонської області № 21-469вих-20 з урахуванням обмежень, передбачених в статі 86 зазначеного Закону, а тому підстав для її перерахунку немає.
Вважає, що дії суб'єкта владних повноважень у сфері правовідносин щодо перерахунку і виплати пенсій при перерахунку пенсії є незаконними і такими, що суперечать Конституції та Законам України, порушують права на соціальний захист та пенсійне забезпечення.
Ухвалою від 29.06.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
09.07.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими. Зазначає, що на дату призначення позивачу пенсії (19.12.2005) питання пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури було врегульоване положеннями статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від № 1789-ХІІ (надалі - Закон № 1789-ХІІ), частина перша якої (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) встановлювала, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Обмеження виплати пенсії максимальним її розміром встановлено Законом України від 08 липня 2011 року № 3668-V1 "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон № 3668-VI), який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року та прийнятий з метою визначення заходів подальшого реформування пенсійної системи та збалансування солідарної системи пенсійного страхування.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України "Про прокуратуру" не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
На момент звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури врегульовано статтею 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII.
Частиною 2 статті 86 Закону України № 1697 встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Законом України від 02.03.2015 № 213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" абзац шостий частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" викладено в такій редакції: Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність".
Вказаним Законом встановлено, що обмеження пенсії максимальним розміром не застосовуються протягом особливого періоду до пенсій, щомісячного довічного грошового утримання, що призначені особам, які проходять військову службу, перебувають на певних посадах або беруть участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні тощо.
Між тим, у вказаному Законі не зазначено, що він не застосовується до пенсій, які були призначені до набрання ним чинності.
Норми законодавства щодо обмеження максимального розміру пенсії на даний час є чинними, неконституційними не визнані, а тому підлягають до застосування всіма юридичними та фізичними особами, а отже, законні підстави для виплати пенсії у більшому, ніж обмеженому розмірі відсутні.
Стосовно вимог позивача зобов'язати Головне управління Фонду здійснити нарахування та подальшу виплату пенсії у визначеному перерахунком розмірі 67855,20 грн. (75394,66 грн. х 90 %), а також зобов'язати Головне управління Фонду здійснити виплату ОСОБА_1 різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією разово та однією сумою з урахуванням довідки від 07.12.2020 № 21-469вих-20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, відповідач повідомляє, що вказані вимоги також не підлягають задоволенню, оскільки судовому захисту підлягають лише порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому.
Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
20.07.2021 року до суду надійшла відповідь на відзив. Позивач зазначає, що новий закон, відміняючи попередній закон, не може відміняти, обмежувати конституційні права набуті за попереднім законом.
Аналіз змін, які у подальшому вносилися до Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ дає підстави для висновку, що ці зміни суттєво обмежили право працівників органів прокуратури на отримання гідного рівня пенсійного забезпечення, право на яке вони легітимно набули внаслідок роботи на відповідних посадах в органах прокуратури протягом усього періоду своєї служби згідно із чинним законодавством, яке визначало й визначає право на призначення спеціальних пенсій працівникам прокуратури.
Що стосується застосування закону України "Про прокуратуру" (від 14.10.2014 №1697-VII) до правовідносин, які виникли з 19.12.2005 між позивачем і ПФ України щодо його пенсійного забезпечення, то таке застосування звужує раніше набуті позивачем права, оскільки зменшує об'єм прав, набутих за попереднім законом.
Окрім того, цей Закон не має зворотної дії в часі і не може застосовуватись до позивача, а лише до тих працівників прокуратури, які працюють зараз і оформляються на пенсію після вступу його в дію.
Позивач просить задовольнити позовні вимоги.
Згідно з приписами ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи викладене, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 є пенсіонером органів прокуратури, який перебуває на обліку в Херсонському сервісному центрі Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з 19.12.2005 року та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991.
Пенсія призначена в розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати відповідно до статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 № 1789 "Про прокуратуру".
09.12.2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою про перерахунок пенсії, до якої надав довідку Херсонської обласної прокуратури від 07.12.2020 року № 21-469вих-20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії.
Відповідно до довідки Херсонської обласної прокуратури від 07.12.2020 року № 21-469вих-20, виданої ОСОБА_1 , про те, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-(П)/2019, ст.ст.81, 86 Закону України "Про прокуратуру" та у зв'язку з початком роботи Херсонської обласної прокуратури (наказ Генерального прокурора від 08.09.2020 №414) розмір заробітної плати (грошового забезпечення) за нормами, чинними на 11.09.2020 за відповідною (прирівняною) посадою "начальника відділу обласної прокуратури (начальника відділу" становить 75394,66 грн.
За результатом перерахунку, при заробітній платі 75394,66 грн. розмір пенсії з 01.10.2020 року складає 45236,80 грн. (75394,66 грн. х 60 %).
Розмір пенсії до виплати з 01.10.2020 року становить 17120,00 грн. (1712,00 грн. х 10, де 1712,00 грн. - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01.07.2020 відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"), з 01.12.2020 - 17690,00 грн. (1769,00 грн. х 10, де 1769,00 грн. - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01.12.2020).
25.01.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ПФУ в Херсонській області із заявою про приведення у відповідність до чинного законодавства рішення Херсонського об'єднаного управління ПФУ області про перерахунок пенсії, призначивши її у розмірі 90 % від суми всіх складових заробітної плати зазначеної в довідці прокуратури Херсонської області №21-469вих-20, без обмеження її граничного розміру.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 16.02.2021 року № 890-460/М-02/8-2100/21 ОСОБА_1 повідомлено, що вимога щодо перерахунку пенсії у розмірі 90% від суми заробітної плати, зазначеної в довідці Прокуратури Херсонської області від 07.12.2020 №21-469 вих-20, без обмеження граничного її розміру згідно із статтею 50-1 Закону 1789 є безпідставною, оскільки зазначена норма з 01.01.2015 є нечинною. На сьогодні діє норма розрахунку пенсії відповідно до статті 86 Закону 1697, яка визначає відсотковий розмір пенсії від суми місячної чинної заробітної плати, а саме 60 % та обмеження максимального розміру пенсії у розмірі десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько - слідчих працівників до 15.07.2015 визначалися Законом України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ (далі - Закон України №1789-ХІІ).
Згідно із частинами 1, 2 статті 50-1 Закону України №1789-ХІІ (в редакції Закону України № 2663-ІІІ від 12.07.2001, чинної на час призначення пенсії) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Частиною 12 статті 50-1 Закону України № 1789-ХІІ визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій проводиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
За приписами частини 17 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більше як за 12 місяців. Перерахунок пенсій проводиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Таким чином, на час призначення пенсії ОСОБА_1 порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у частинах 12 та 17 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ.
В подальшому Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VI від 08.07.2011 до статті 50-1 Закону України № 1789-ХІІ внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Разом з тим, положення статті 50-1 Закону України № 1789-ХІІ щодо підстав та порядку перерахунку пенсій прокурорам змін у зв'язку з прийняттям Закону України № 3668-VI від 08.07.2011 не зазнали. Відбулась лише зміна порядкового номеру частин статті, що регламентували вказаний порядок та підстави.
Так, згідно з частинами 13 та 18 статті 50-1 Закону України № 1789- ХІІ (в редакції Закону України № 3668-VI від 08.07.2011) обчислення (перерахунок) пенсій проводиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
14.10.2014 прийнято новий Закон України "Про прокуратуру" № 1697-VII, який набрав чинності з 15.07.2015.
Згідно пункту 3 розділу XII Прикінцевих положень Закону України № 1697-VII попередній Закон України "Про прокуратуру" зі змінами частково втратив чинність, окрім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1 Закону.
Крім того, Законом України від 02.03.2015 № 213-VII знову внесено зміни до статті 50-1 Закону України № 1789-ХІІ, а саме, в ч. 15 ст. 50-1 Закону України № 1789-ХІІ, згідно з якої визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Судом встановлено, що позивачу пенсію за вислугу років призначено з 19.12.2005 року відповідно до Закону України від 05.11.1991 № 1789 "Про прокуратуру" з розрахунку 90 % від складових заробітної плати, без її обмеження.
Частиною 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VI від 08.07.2011 передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
Застосування нових положень до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності, суперечить вимогам ч. 1 статті 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.
Судом встановлено, що пенсія була призначена відповідно до статті 50-1 Закону України № 1789-ХІІ в редакції чинній на час призначення, тобто до набрання чинності Законом України № 1697- VII.
Положення про встановлення тимчасового обмеження на періоди з 01.01.2016 по 31.12.2016 та з 01.01.2017 по 31.12.2017 максимального розміру пенсії у розмірі 10740 грн. визначено Законом України від 24.12.2015 № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Однак, як виходить з пунктів 1 та 2 Прикінцевих положень Закону України № 911-VIII від 24.12.2015, цей закон набирає чинності з 01.01.2016 та дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016.
Крім того, згідно з п. 1 Прикінцевих положень Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII цей Закон набирає чинності з 01.01.2017.
Законодавець чітко визначив коло суб'єктів, на яких поширюється дія даної норми, до якого позивач не входить, так як у даних правовідносинах має місце перерахунок пенсії, а не її призначення.
До пенсії ОСОБА_1 не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії, визначені Законом України № 1697-VIІ, оскільки позивачу пенсію за вислугу років було призначено до 01.01.2016 року.
Крім того, звуження та обмеження змісту й обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до статті 22 Конституції України не допускається.
У рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2018 № 5-р/2018 зазначено, що положення ч. 1 ст. 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності. Зміст права громадян на соціальний захист, гарантований статтею 46 Конституції України, узгоджується із її приписами, за якими, зокрема, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ч. 1 ст. 3); кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (ст.48). На думку Конституційного Суду України, держава виходячи з існуючих фінансово - економічних можливостей має право вирішувати соціальні питання на власний розсуд. У разі значного погіршення фінансово-економічної ситуації, виникнення умов воєнного або надзвичайного стану, необхідності забезпечення національної безпеки України, модернізації системи соціального захисту тощо держава може здійснити відповідний перерозподіл своїх видатків з метою збереження справедливого балансу між інтересами особи та суспільства.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського Суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Суд зазначає, що у справах "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії" та "Федоренко проти України" ЄСПЛ констатував, що право власності може бути існуючим майном або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні виправданими очікуваннями щодо отримання можливості ефективного використання права власності (cf., Pressos Compania Naviera S. A. v. Belgium, Рішення від 20 листопада 1995 року, серія А, N 332, с 21, п. 31; пункт 21 Рішення ЄСПЛ у справі Федоренко проти України).
У межах вироблених ЄСПЛ підходів до тлумачення поняття майно, а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як наявне майно, так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого права власності (пункт 74 Рішення ЄСПЛ від 2 березня 2005 року у справі Von Maltzan and Others v. Germany).
ЄСПЛ робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що може вважатися активом: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема, є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) - на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність.
Тобто в зазначених рішеннях ЄСПЛ установив, що наявність правомірних (законних) очікувань є передумовою для відповідного захисту. У свою чергу, умовою наявності правомірних очікувань, у розумінні практики ЄСПЛ, є достатні законні підстави. Інакше кажучи, правомірні (законні) очікування - це очікування можливості здійснення певного права, як прямо гарантованого, так і опосередкованого, у разі якщо особа прямо не виключена з кола осіб, які є носіями відповідного права.
Слід зазначити, що при призначенні пенсії позивач мав законні очікування на виплату в подальшому пенсії у розмірі значно більшому у зв'язку з підвищенням окладів працівникам прокуратури та зростанням заробітної плати.
У рішеннях від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 та від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 Конституційний Суд України вказує на необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (рішення № 5-рп/2002).
Визнання Законом правових актів такими, що втратили чинність, зупинення їх дії, внесення до них змін і доповнень стосовно раніше закріплених в них прав і свобод людини і громадянина Конституційний Суд України вважає скасуванням або обмеженням цих прав і свобод.
Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства або прийняттям нових законодавчих актів.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. У рішенні Європейського суду з прав людини від 16 грудня 1974 року по справі "Міллер проти Австрії" Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні "Гайгузус проти Австрії" від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Враховуючи викладене суд вважає, що обмеження максимального розміру пенсії позивача, якому право на пенсійне забезпечення встановлене Законом України "Про прокуратуру", порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що пенсія позивачу підлягає перерахунку з розрахунку 90 відсотків від загальної суми складових місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Херсонської обласної прокуратури від 07.12.2020 № 21-469вих-20, без обмеження пенсії у її граничному максимальному розмірі десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.
У позовній заяві позивач просить визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонські області, викладене в листі від 16.02.2021 року № 890-460/М-02/8-2100/21.
Однак, рішення відповідачем не приймалося, тому суд вважає належним способом захисту порушених прав позивача визнання протиправними дії відповідача щодо перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 01.10.2020 року у розмірі 60 відсотків від суми заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Херсонської області від 07.12.2020 № 21-469вих-20 та встановлення обмеження при виплаті пенсії у її граничному максимальному розмірі, яка не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Обґрунтованою є вимога позивача в частині зобов'язання ГУ ПФУ в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.10.2020 року з розрахунку 90 відсотків від загальної суми складових місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Херсонської області від 07.12.2020 № 21-469вих-20, без застосування обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат.
Щодо вимог позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонські області здійснити нарахування та подальшу виплату пенсії у визначеному перерахунком розмірі 67855,20 грн. (75394,66 грн. х 90 %), а також зобов'язати відповідача здійснити виплату ОСОБА_1 різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією разово та однією сумою з урахуванням довідки від 07.12.2020 № 21-469вих-20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій суд зазначає, що дані вимоги є передчасними, оскільки перерахунок не здійснений, розмір пенсії не встановлений та виплата не проведена.
Судовому захисту підлягають лише порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно зі статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, оцінивши докази наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З врахуванням пропорційності задоволених позовних вимог, суд вважає, що сплачений позивачем судовий збір у сумі 454,00 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, вул. 28 Армії, 6, м. Херсон, 73036) щодо перерахунку ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) пенсії з 01.10.2020 року у розмірі 60 % від суми заробітної плати, зазначеної у довідці Херсонської обласної прокуратури від 07.12.2020 року № 21-469вих-20 та із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, вул. 28 Армії, 6, м. Херсон, 73036) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) пенсії з 01.10.2020 року з розрахунку 90 % від суми складових місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Херсонської обласної прокуратури від 07.12.2020 року № 21-469вих-20, без застосування обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, вул. 28 Армії, 6 , м. Херсон, 73036) судовий збір у сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.О. Варняк
кат. 112010201