Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
29 вересня 2021 р. № 520/6771/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області щодо призначених, але фактично не виплачених страхових виплат за минулий період ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області виплатити призначені, але фактично не виплачені страхові виплати за минулий період ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він перебуває на обліку у Харківському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується довідкою №0000511715 від 11.04.2018. З 01.04.2018 позивач отримує страхові виплати, однак вважає, що відповідачем протиправно не нараховувались та не виплачувались вказані виплати за минулий час. Вважаючи таку бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду.
Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки з боку відповідача відсутні протиправні дії чи бездіяльність щодо припинення страхових виплат позивачу. Навпаки, відповідач з 01.04.2018 продовжив позивачу страхові виплати з місяця звернення. Щодо страхових виплат за "минулий час", суб'єкт владних повноважень зазначив, що ОСОБА_1 отримує страхові випоати з моменту його звернення до відповідача.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії ухвалено здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
У підготовче судове засідання сторони, повідомлені судом належним чином, не прибули, просили суд розглядати адміністративну справу без їх участі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2021 закрито підготовче судове засідання.
Відповідно до частини 4 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення.
З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №0000511715 від 11.04.2018.
З 11.04.2018 позивач перебуває на обліку та отримуває щомісячні страхові виплати в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області.
Позивач, вважаючи, що йому протиправно не виплачені страхові виплати за минулий час, звернувся до відповідача із заявами про виплату позивачу заборгованості за минулий час та надання довідки про розмір нарахованих та фактично не виплачених страхових виплат.
Листами Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області від 01.04.2020 №15.02-14/1805 та від 02.07.2020 №15.02-14/2804 роз'яснено позивачу, що страхові виплати потерпілому не припинялись, за період з 01.04.2018 по теперішній час. Додатково повідомлено, що суми, які не виплачені за минулий період, обліковуються в робочих органах виконавчої дирекції Фонду, в яких зберігались справи про страхові виплати до початку антитерористичної операції, та тимчасової окупації українських територій, в порядку визначеному виконавчою дирекцією Фонду та будуть виплачені на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Судом, для з'ясування дійсних обставин по справі, ухвалою від 12.07.2021 витребувано від відповідача належним чином засвідчену довідку про розмір нарахованих та фактично не виплачених страхових виплат за минулий період ОСОБА_1 .
14.07.2021 Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області надало до суду витребувані докази, зокрема, довідку від 14.07.2021 №15.02-14/4002 відповідно до якої зазначило, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Харківському міському відділенні з 01.04.2018 як внутрішньо-переміщена особа та отримує з 01.04.2018 по теперішній час страхові виплати.
Крім того, суб'єкт владних повноважень зазначив, що за період з 01.06.2014 по 01.04.2018 нарахування відповідачем страхових виплат позивачу не проводилось, з огляду на те, що останній не перебував на обліку в Харківському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2021 зобов'язано позивача надати в строк до 01.09.2021 письмові пояснення, в яких вказати:
- за який саме період позивач просить визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області щодо невиплати призначених, але не одержаних своєчасно виплат;
- який саме минулий період ("з"- "по") позивач вважає таким, коли відповідачем було порушено його права своєю бездіяльністю.
На виконання вимог ухвали суду від 11.08.2021, представник позивача зазначив, що не має можливості вказати ні суму заборгованості, ні за який саме період не було сплачено страхові виплати.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб визначено Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20 жовтня 2014 року №1706-VII (надалі - Закон №1706-VII).
Статтею першою Закону №1706-VII визначено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Відповідно до ч.1 ст.4 цього ж Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (ч. 2 цієї статті).
Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону (ч. 1 ст. 5 Закону №1706-VII).
Як зазналося судом раніше, позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується копією довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яка знаходиться в матеріалах справи.
Водночас, ст.14 Закону №1706-VII визначено, що внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо переміщеними особами.
Виходячи із системного аналізу вищенаведених норм, слід дійти висновку, що внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами, що й інші громадяни, які постійно проживають на території України.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону №1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.
З огляду на матеріали справи, позивач має право на отримання страхових виплат по інвалідності та наразі перебуває на обліку в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, де отримує страхові виплати.
Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, унормовано Законом України від 23 вересня 1999 року №1105-ХІV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон №1105-ХІV), який із 01 січня 2015 року діє в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року №77-VIII.
Відповідно до підпункту "в" пункту 1 частини першої статті 21 Закону №1105-ХІV (у редакції, яка діяла до 01 січня 2015 року) у разі настання страхового випадку Фонд зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, виплачуючи йому, зокрема, щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого.
Згідно зі статтею 28 Закону №1105-ХІV, грошові суми, які відповідно до статті 21 цього Закону Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку, є страховими виплатами. Зазначені грошові суми складаються, зокрема, із страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності.
Статтею 40 Закону №1105-ХІV (у редакції до 01 січня 2015 року) передбачено, що страхові виплати потерпілому провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання. Страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв'язку із страховим випадком. Страхові виплати провадяться протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК.
З 01 січня 2015 року зазначені норми встановлені частинами першою, п'ятою та шостою статті 47 Закону №1105-XIV (у редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 77-VІІІ).
Суд також зазначає, що відповідно до ч.7 ст.47 Закону №1105-XIV, якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці".
За таких обставин, незважаючи на зміну місця проживання позивач має беззаперечне право на отримання страхових виплат, як особа, що втратила працездатність від професійного захворювання, з часу первинного призначення страхових виплат. Норми статті 47 Закону №1105-XIV гарантують позивачу право виплати страхової суми без обмеження протягом будь-якого строку та не ставлять в залежність від прийняття окремого порядку Кабінетом Міністрів України.
Положеннями пункту 3 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.
Порядок надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції затверджено постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 11.12.2014 №20 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2015 за №6/26451 (далі - Порядок № 20).
Пунктом 1 Розділу 3 Порядку №20 передбачено, що особи, які тимчасово переміщені, мають право на продовження раніше призначених та нарахованих страхових виплат у робочому органі виконавчої дирекції Фонду за фактичним місцем проживання (перебування) на підставі заяви, до якої додаються копії довідки про взяття на облік, паспорта або документа, що посвідчує особу, та реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи і мають відмітку у паспорті). Копії засвідчуються працівником відділення при пред'явленні оригіналів.
Суд зазначає, що окремо підстав для припинення виплат Порядком №20 не передбачено.
Пунктом 5 розділу ІІІ Порядку №20 зазначено, що щомісячні страхові виплати ВПО нараховуються з місяця подання заяви або з місяця, в якому не здійснювались страхові виплати робочим органом виконавчої дирекції Фонду, в якому зберігалася справа про страхові виплати на той час, та фінансується впродовж тридцяти календарних днів з дати прийняття постанови про продовження раніше призначених страхових виплат.
В розумінні норм викладених в пункті 5 розділу III Порядку №20, щомісячні страхові виплати ВПО нараховуються з місяця подання заяви для осіб, які вперше звернулись за страховою виплатою, а для ВПО, які вже отримували страхові виплати з місяця, в якому не здійснювались страхові виплати робочим органом виконавчої дирекції Фонду.
Пунктом 15 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат ВПО, затвердженим Постановою КМУ № 365 визначено, що суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачується на умовах окремого порядку, визначеного КМУ.
Дана норма п.15 Порядку не надає підстав для нарахування або не нарахування соціальних виплат. Вона визначила лише одну підставу обліку соціальних виплат - "як/не виплачені за минулий період".
Судом встановлено, що Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області позивачу нараховуються та виплачуються страхові виплати з квітня 2018 року - з моменту звенення ОСОБА_1 до відповідача, і по теперішній час. Вказана обставина не заперечується позивачем.
Судом, з метою встановлення дійсних обставин по справі, а саме для з'ясування який саме період позивач вважає "минулим часом", тобто протягом якого часу право позивача було та є порушеним, було витребувано від сторін належним чином засвідчену довідку про розмір нарахованих та фактично не виплачених страхових виплат за минулий період щодо ОСОБА_1 , письмові пояснення, відповідно до яких було зобов'язано позивача зазначити за який саме період він просить визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області щодо невиплати призначених, але не одержаних своєчасно виплат та який саме минулий період ("з"- "по") позивач вважає таким, коли відповідачем було порушено його права своєю бездіяльністю.
Однак, вимоги ухвал суду були залишені без виконання, позивачем, всупереч вимогам суду, так і не було індефіковано період за який, на його думку, суб'єктом владних повноважень було здійснено порушення його законних прав та інтересів.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відтак, суд звертає увагу на те, що згідно з вищевказаними нормами права, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
Позивач вважає, що в даному випадку порушуються його приватні інтереси та права на отримання страхових виплат, але період самого порушення позивач не повідомив, обмежившись лише загальними поняттями (минулий час). Так, зокрема, ОСОБА_1 вказує про порушення його прав на отримання страхових виплат, проте проміжок часу, коли відбувалося вказане порушення, позивач так і не конкретизував. Такі пояснення позивача, не є належним доказом порушення його прав, свобод та інтересів з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень.
В даному випадку, суд не знаходить підстав для виходу за межі позову у порядку частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.
Приймаючи до уваги вищезазначене, враховуючи те, що Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області регулярно та вчасно здійснюються відповідні виплати ОСОБА_1 , що виключає з боку суб'єкта владних повноважень вчинення бездіяльності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з огляду на їх недоведеність та необґрунтованість вчинення відповідачем бездіяльності, яка порушує права та законні інтереси позивача станом на день звернення до суду з даним позовом.
З таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 14, 243-246, 258, 262, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Горшкова