Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
29 вересня 2021 р. № 520/12657/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.03.2021 №117239-2415-2038 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем: земельний податок з фізичних осіб за податковий період 2020 р. у розмірі 164080,30 гривень.
В обґрунтування завалених позовних вимог, позивача зазначив, що контролюючим органом, під час розрахунку суми земельного податку за 2020 рік з фізичних осіб, допущено ряд порушень, а відтак оскаржуване податкове повідомлення рішення є безпідставним та необґрунтованим. Крім того, позивач зазначив, що податковий орган, при розрахунку земельного податку за 2020 рік протиправно застосував базову вартість одного квадратного метру в м. Харкові, в той час, коли повинен був здійснювати вказаний розрахунок, виходячи з наданого позивачем витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної діялянки від 06.04.2021.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження у справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов а позивачеві - відповідь на відзив.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що податковий орган нарахував земельний податок, виходячи з добутку базової вартості одного квадратного метра земель м. Харкова, з тих підстав, що позивачем не було вчасно надано до контролюючого органу нормативної грошової оцінки земельної діяльнки. З огляду на вищезазначене, представник відповідача вважає, що оскаржуване податкове повідомлення рішення прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
За приписами статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
ОСОБА_1 є платником податку на землю з фізичних осіб на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 6310136900:001:0047.
21.05.2021 в Електорнний кабінет позивача надійшли податкові повідомлення-рішення від 26.03.2021 №117239-2415-2038 на суму 164080,30 грн за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2020 рік та від 26.03.2021 №117239-2415-2038 на суму 197004,31 грн за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2021 рік.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , вважаючи, що податковим органом невірно розраховано суму земельного податку, звернувся до Головного управління ДПС у Харківській області з заявою про проведення звірки даних щодо розміру ставки та нарахованої суми земельного податку з фізичних осіб, крім того разом з завою надав витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №6310136900:001:0047 від 06.04.2021.
Головне управління ДПС у Харківській області листом від 29.06.2021 №25344/6/20-40-24-16-21 повідомило заявника, зокрема, про те, що податковим органом було нараховано платнику земельний податок за 2020 рік на підставі рішення ХХV сесії Харківської міської ради VІІ скликання від 27.02.2019 №1474/19. Однак, внаслідок надання заявником витягу с технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 06.04.2021, податковим органом було сформовано нове податкове повідомлення-рішення за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2021 рік на суму 106701,64 грн.
Позивач, вважаючи, що податковий орган протиправно не здійснив перерахунок земельного податку за 2020 рік на підставі витягу с технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 06.04.2021, звернувся до суду з адміністративним позом про скасування податкового повідомлення-рішення.
Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю, зокрема, земельного податку здійснюється відповідно до положень Податкового кодексу України, яким визначено порядок оподаткування земельних ділянок і перелік пільг по земельному податку.
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
За змістом підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Як визначено підпунктами 14.1.72 і 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, земельним податком визнається обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами можуть бути юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до підпунктів 269.1.1 і 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Відповідно до підпункту 271.1.1, 271.1.2 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Згідно з п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 284.1 ст. 284 Податкового кодексу України Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
За приписами п. 274.1 ст. 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
Ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, визначено статтею 277 Податкового кодексу України.
Так, згідно з п. 277.1 ст. 277 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
Відповідно до положень статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
У разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.
Пунктом 286.5 статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Отже контролюючий орган уповноважений здійснювати нарахування фізичним особам податкових зобов'язань із земельного податку на підставі даних державного земельного кадастру щодо площі земельної ділянки, її нормативної грошової оцінки з урахуванням коефіцієнтів індексації, а також рішення сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад щодо ставок земельного податку.
Разом з тим, відповідно до статті 1, частини другої статті 20 Закону України "Про оцінку земель" від 11 грудня 2003 року №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, як установлено частиною третьою статті 23 Закон №1378-IV, видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру (пункт 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15).
Згідно з частиною першою статті 193 Земельного кодексу України державний земельний кадастр - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
Відповідно до ст. 194 Земельного кодексу України призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.
Згідно з абзацом 2 частини третьої статті 38 Закону України "Про державний земельний кадастр" від 07 липня 2011 року №3613-VI для здійснення повноважень, визначених законом, органи державної влади та органи місцевого самоврядування користуються відомостями і документами Державного земельного кадастру щодо земель та земельних ділянок, розташованих на відповідній території, на безоплатній основі.
Таким чином, для реалізації контролюючим органом повноважень щодо нарахування земельного податку фізичним особам законодавством встановлено порядок та способи отримання необхідних відомостей для здійснення відповідних розрахунків, зокрема щодо площі земельної ділянки, нормативно-грошової оцінки, коефіцієнтів.
Як вже встановлено судом, податковий орган розрахував земельний податок з фізичних осіб за 2020 рік та за 2021 рік різними способами (на підставі рішення ХМР №1474/19 від 27.02.2019 - за 2020 рік та на підставі витягу №1879 від 06.04.2021 - за 2021 рік).
Аргументуючи вказані дії, відповідач послався на те, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1879 щодо ділянки №6310136900:001:0047 складений Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області тільки 06.04.2021, а відтак, затосувати вказаний витяг для розрахунку земельного податку за 2020 рік - неможливо.
Для розрахунку земельного податку за 2020 рік відповідач застосував положення додатку 2 до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 "Про місцеві податки і збори у місті Харкові" в редакції рішення 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 №1284/18, яким передбачено, що ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, становить 1,5 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, у розмірі 3 відсотка від добутку базової вартості одного квадратного метра земель міста Харкова, помноженої на коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо) (КФ) та на зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони) (Км2), за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Судом встановлено, що розрахунок земельного податку, до отримання відповідачем витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, здійснювався відповідно до абз. 2 п. 1.1 п.1 Рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 "Про місцеві податки і збори у місті Харкові" в редакції рішення 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 №1284/18, де нормативна грошова оцінка земельних ділянок розрахована за встановленою Харківською міською радою формулою, що є відповідною базою оподаткування.
А відповідно, з моменту отримання вищевказаного витягу про нормативну грошову оцінку земель, база оподаткування визначалась згідно даних зазначених у витязі (земельний податок за 2021 рік).
З огляду на встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 26.03.2021 №117239-2415-2038 прийняте податковим органом з урахуванням норм чинного законодавства та є правомірним, відтак відсутні підстави для його скасування.
Згідно з частиною першою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 14, 243-246, 258, 262, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Горшкова