про повернення позовної заяви
Справа № 500/6114/21
29 вересня 2021 рокум.Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Баранюк А.З., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Тернопільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання відмови незаконною та зобов'язання вчинити певні дії,
24 вересня 2021 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Тернопільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), в якому просить:
визнати незаконною відмову щодо внесення змін до актового запису про народження №04 складеного 04.01.1962 виконавчим комітетом Дем'янівської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області у графі "власне ім'я дитини" з " ОСОБА_2 " на " ОСОБА_3 ";
зобов'язати Тернопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) внести змін до актового запису про народження №04 складеного 04.01.1962 виконавчим комітетом Дем'янівської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області у графі "власне ім'я дитини" з " ОСОБА_2 " на " ОСОБА_3 ".
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Також п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
В той же час, відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 19 Цивільно процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
У позовній заяві позивач просить, зокрема, зобов'язати орган РАЦС змінити відомості, які свідчать про факти, які мають юридичне значення, що вказані у актовому записі про народження №04 складеного 04.01.1962 виконавчим комітетом Дем'янівської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області на ОСОБА_1 .
Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану регулюють Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені Наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 (далі - Правила).
Згідно з пунктом 1.1 розділу І Правил - внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.
Цей перелік не є вичерпним, оскільки суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом, у визначених законом випадках.
Відповідно до підпункту 2.13.1 пункту 2.13 Правил підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану.
У позовній заяві позивач, фактично, просить зобов'язати відповідача внести зміни до актового запису про народження та змінити ім'я позивачки, з огляду на наявність на це у неї права.
Поряд з цим, наведений у частині другій статті 16 ЦК України перелік способів захисту цивільних прав та інтересів - не є вичерпним, так само, як у відповідності до частини третьої статті 270 ЦК України - не є вичерпним і перелік особистих немайнових прав, які встановлені Конституцією України, ЦК України та іншим законом.
Суд зазначає, що позовні вимоги в частині зобов'язання Тернопільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) внести зміни до актового запису про народження №04 складеного 04.01.1962 виконавчим комітетом Дем'янівської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області у графі "власне ім'я дитини" з " ОСОБА_2 " на " ОСОБА_3 " виникли у зв'язку з бажанням особи встановити або відновити факти, що мають юридичне значення, для можливості вчинення нею подальших юридично значимих дій, тобто, по суті стосується питання встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Поряд із цим, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у порядку, передбаченому главою 6 ЦПК України, за участю заявників і заінтересованих осіб.
Отже, суд приходить до висновку, що у позовній заяві по даній справі ОСОБА_1 порушено правила об'єднання позовних вимог.
Відповідно до ч.5 ст.172 Кодексу адміністративного судочинства України, не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
Згідно із п.6 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Оскільки ч.5 ст.172 Кодексу адміністративного судочинства України передбачена пряма заборона щодо об'єднання позовних вимог з виключною підсудністю різним судам, тому відсутні підстави для застосування положень ч.6 ст.172 КАС України про роз'єднання позовних вимог, позаяк в силу абзацу 2 статті 6 статті 172 КАС України це призведе до порушення виключної підсудності позовних вимог і до розгляду справи неналежним судом, та, як наслідок, може негативно вплинути на реалізацію конституційних прав позивача.
Вищенаведене узгоджується із правовою позицією викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 9901/189/19.
Відтак, з урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 слід повернути позивачу у відповідності до п.6 ч.4 ст.169 КАС України.
Відповідно до ч.8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Щодо долученої позивачкою ухвали Тернопільського міськрайонного суду від 26.07.2021 у справі №607/12796/21 про відмову у відкритті окремого провадження в цивільній справі за заявою ОСОБА_1 до Тернопільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про встановлення факту неправильності запису в актовому записі про народження та зобов'язання внести зміни, суд зазначає наступне.
Як вже зазначалося, згідно з пунктом 1.1 розділу І Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану, вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.
Відповідно до п. 2.13 Правил, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
На підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду (п. 2.16.7 Правил).
Тобто чинним законодавством передбачена процедура внесення змін до актових записів, а відповідна відмова може бути предметом оскарження в судовому порядку.
Правова позиція щодо розгляду такої категорії справ в порядку цивільного судочинства за правилами позовного провадження наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 425/2737/17 та у постанові Верховного Суду від 17.02.2021 року у справі № 635/4947/20.
Поряд із цим, згідно із частиною 7 статті 19, статті 293 Цивільного процесуального кодексу України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про:
1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;
3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;
4) усиновлення;
5) встановлення фактів, що мають юридичне значення;
6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі;
7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність;
8) визнання спадщини відумерлою;
9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;
10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;
11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
За змістом частини 1 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України, в порядку окремого провадження не можуть розглядатися вимоги, які стосуються спору про право чи дії відповідних осіб. В порядку окремого провадження суд не може зобов'язувати заінтересовану особу вчиняти певні дії, що суперечить самій суті інституту окремого провадження як безспірного провадження.
Оскільки ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із заявою про встановлення становлення факту неправильності запису в актовому записі про народження та зобов'язання внести зміни, в якій крім встановлення факту неправильності запису в актовому записі про народження № 4, складеного 04 січня 1962 року Виконавчим комітетом Дем'янівської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області, а саме ім'я " ОСОБА_2 " просила також зобов'язати Тернопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) внести зміни до актового запису про народження № 4, складеного 04 січня 1962 року Виконавчим комітетом Дем'янівської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області, а саме змінити ім'я з " ОСОБА_2 " на " ОСОБА_3 ", то ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 26.07.2021 у справі №607/12796/21 їй роз'яснено, що такі вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого провадження, оскільки вони підлягають розгляду в позовному провадженні.
Керуючись п.6 ч.4 ст.169, ст.ст.172, 243, 248, 256, 286, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Тернопільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання відмови незаконною та зобов'язання вчинити певні дії повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою та доданими до неї документами.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Баранюк А.З.