Справа № 500/4761/21
29 вересня 2021 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Осташа А. В. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Військової академії (м.Одеса) Міністерства оборони України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,
Військова академія (м.Одеса) (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), з вимогами про стягнення з відповідача на користь позивача витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладу у розмірі 52994,96 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 звернулася до командування Військової академії з рапортом про її відрахування з числа курсантів Військової академії у зв'язку з розірванням контракту зі сторони військовослужбовця через небажання продовжувати навчання.
Наказом начальника Військової академії від 17.06.2020 № 38-РС, згідно рапорту та на підставі протоколу Вченої ради Військової академії №9 від 28.05.2020 солдата ОСОБА_1 відраховано з числа курсантів через небажання продовжувати навчання.
Управлінням державної охорони України, Службою безпеки України видано спільний наказ "Про затвердження Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах" від 16.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534, яким врегульовано механізм відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у тому числі у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) через небажання продовжувати навчання.
Виходячи з довідки-розрахунку від 17.06.2021 №1/55/506, складеної Військовою академією (м. Одеса), загальний розмір витрат, пов'язаних з утриманням ОСОБА_1 у Військовій академії (м. Одеса) становить 59994,96 коп.
Так, від дня звільнення ОСОБА_1 було добровільно відшкодовано 7 000 грн.
Оскільки, відповідач не здійснила добровільного переказу коштів, у термін визначений графіком, не повідомила командування Військової академії про можливі поважні обставини пропуску оплати, позивач був змушений звернутися до суду.
Ухвалою суду від 09.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання на 29.09.2021.
В судове засідання 29.09.2021 сторони не прибули, представник позивача подав до суду 25.09.2021 клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідача в судове засідання 29.09.2021 не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, клопотань до суду не надходило та своїм правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів шляхом подання відзиву на позовну заяву не скористався, причини неподання суд не повідомив.
Згідно із ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Частиною 9 ст. 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини справи.
На підставі наказу начальника Військової академії (м. Одеса) від 17.07.2019 №414 відповідача зараховано курсантом на 1-ий курс навчання до Військової академій та на підставі наказу начальника Військової академії від 17.07.2019 № 64-РС призначено на посаду курсанта (аркуш справи 9).
Наказом начальника Військової академії (м. Одеса) від 17.07.2019 №152 відповідача призначено на посаду курсанта першого курсу навчання та з 17 липня 2019 року зараховано на всі види забезпечення за курсантськими нормами (аркуш справи 10).
У відповідності до вимог п. п. 15, 16 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.08 №1153/2008, 17 липня 2019 року між МО України в особі начальника Військової академії генерал-майором ОСОБА_2 та курсантом ОСОБА_1 укладений контракт на час навчання до присвоєння військового звання «лейтенант».
Згідно укладеного Контракту відповідач взяла на себе зобов'язання мати позитивні результати навчання, наполегливо оволодівати знаннями, необхідними для майбутньої військової служби на посаді офіцера, сумлінно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів, свої службові обов'язки, добре володіти довіреною військовою технікою (озброєнням), уміло керувати особовим складом; продовжувати подальше проходження військової служби на посадах офіцерського складу протягом не менше п'яти років після закінчення навчання; відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), для проходження військової служби на посадах офіцерського складу в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти у випадках, визначених частиною десятою ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (аркуш справи 21-23).
ОСОБА_1 звернулася до командування Військової академії з рапортом про її відрахування з числа курсантів Військової академії у зв'язку з розірванням контракту зі сторони військовослужбовця через небажання продовжувати навчання (аркуш справи 16).
Наказом начальника Військової академії від 17.06.2020 № 38-РС, згідно рапорту та на підставі протоколу Вченої ради Військової академії № 9 від 28.05.2020 у відповідності до абз.2 п. 3.1, абз.7 п. 3.2. та п.3.8 Інструкції про порядок переведення, відрахування та поновлення курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів Міністерства оборони України затвердженої наказом Міністра оборони України від 24.12.1997 №490 солдата ОСОБА_1 відраховано з числа курсантів через небажання продовжувати навчання, відповідно до п. 35, 36, 195 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008 та п. 2.15 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року №170 розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу з солдатом ОСОБА_1 у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем (аркуш справи 11).
Виходячи з довідки-розрахунку від 17.06.2021 №1/55/506, складеної Військовою академією (м.Одеса), загальний розмір витрат, пов'язаних з утриманням ОСОБА_1 у Військовій академії (м.Одеса) становить 59994,96 коп. (аркуш справи 13).
Окрім того, реалізуючи своє право на добровільне відшкодування, відповідач уклала Графік добровільного погашення розстроченої (відстроченої) заборгованості та погодилась на визначених у Графіку умовах здійснювати добровільне відшкодування облікованої за нею заборгованості, скріпивши його своїм підписом (аркуш справи 14).
Так, від дня звільнення ОСОБА_1 було добровільно відшкодовано 7 000 грн.
Станом на день подання позову, сума заборгованості ОСОБА_1 перед Військовою академією (м. Одеса) становить 52994,96 коп.
Оскільки, відповідач не здійснила добровільного переказу коштів, у термін визначений графіком, не повідомила командування Військової академії про можливі поважні обставини пропуску оплати, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд зазначає наступне.
Положеннями ст. ст. 3, 15 Закону України Про Збройні Сили України визначено, що Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України. Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій.
Стаття 15 Закону України Про Збройні Сили України визначає, що фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно з п. 3 ч. 1, ч.2 ст. 24 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу початком проходження військової служби вважається день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу-для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних. Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Статтею 25 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу визначено, що підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад'юнктів і докторантів. Зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань. З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Курсантам, які не мали військового звання до зарахування до вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, присвоюється військове звання рядового складу.
Частиною 10 ст. 25 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу визначено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів "д","е","є","з","и" пункту 1 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Згідно п. 1 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року №964 (далі - Порядок), цей Порядок визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі.
Положення п. 3 Порядку зазначають, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.
Відповідно до п.4 Порядку розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.
Згідно п.8 Порядку сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони.
З метою впорядкування діяльності посадових осіб та органів військового управління щодо відшкодування курсантами, які проходять підготовку на посади осіб офіцерського складу, Міністерству оборони України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній прикордонній службі України, Управлінню державної охорони України, Службі безпеки України та Державній спеціальній службі транспорту України (далі - міністерства) витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі вищого навчального закладу, у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, а також у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу у військових формуваннях, правоохоронних органах або органах спеціального призначення після закінчення ВНЗ розроблено Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затверджений Наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 за N419/831/240/605/537/219/534.
Відповідно до п. 1 Контракту про проходження військової служби (навчання) в разі дострокового розірвання контракту - через недисциплінованість, Відповідач зобов'язаний відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання).
Судом з'ясовано, що утримання ОСОБА_1 у Військовій академії (м.Одеса) здійснювалось шляхом здійснення грошового, речового, продовольчого і забезпечення комунальними послугами та енергоносіями.
Грошове забезпечення проводилося відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам".
Речове забезпечення проводилося відповідно до наказу Міністерства оборони України від 29.04.2016 № 232 "Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України".
Продовольче забезпечення здійснювалось відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 426 "Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації" (зі змінами) та наказу Міністерства оборони України від 09.12.2002 №402 "Про затвердження Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час".
Забезпечення комунальними послугами та енергоносіями здійснювалась відповідно до "Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України", затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008.
Відповідно до пункту 2.3. Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, у разі дострокового розірвання контракту, остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення здійснюється на підставі довідок-розрахунків, складених відповідними службами забезпечення навчального процесу.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем отримане грошове, продовольче, речове та комунальне забезпечення тощо.
Згідно з довідкою-розрахунком витрат, пов'язаних з утриманням курсанта, загальна сума витрат на утримання відповідача становить 59994,96 грн (аркуш справи 13).
Окрім того, реалізуючи своє право на добровільне відшкодування, відповідач уклала Графік добровільного погашення розстроченої (відстроченої) заборгованості та погодилась на визначених у Графіку умовах здійснювати добровільне відшкодування облікованої за нею заборгованості, скріпивши його своїм підписом (аркуш справи 14).
Як випливає із матеріалів справи, від дня звільнення ОСОБА_1 було добровільно відшкодовано 7 000 грн.
Станом на день подання позову, сума заборгованості ОСОБА_1 перед Військовою академією (м. Одеса) становить 52994,96 коп.
Будучи обізнаною під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, відповідач зазначену вище суму коштів станом на час звернення позивача із означеним позовом та на час розгляду справи - не відшкодувала в повному обсязі.
Відповідачем доказів добровільного відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням його у вищому військовому навчальному закладі Збройних Сил України - Військовій академії (м.Одеса), в межах заявлених позовних вимог, суду не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Вимоги ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України вказують, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з утриманням у Військовій академії (м.Одеса), є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а кошти у розмірі 52994,96 грн. підлягають стягненню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової академії (м.Одеса) витрати, пов'язані з її утриманням у вищому навчальному закладі у сумі 52994 (п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот дев'яносто чотири) грн. 96 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 29 вересня 2021 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Військова академія (м.Одеса) Міністерства оборони України (місцезнаходження/місце проживання: вул. Фонтанська дорога,10,м.Одеса,Одеська область,65009 код ЄДРПОУ/РНОКПП 24983020);
відповідач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );
Головуючий суддя Осташ А.В.