29 вересня 2021 року Справа №480/4423/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Соп'яненка О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась до Сумського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Сумській області, відповідач). Свої вимоги обґрунтовує тим, що позивачка звернулась із заявою до ГУ Держгеокадастру у Сумській області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області за межами населеного пункту. Наказом від 09.03.2021 № 18-2360/16-21-СГ, відповідач повторно відмовив позивачці у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою з таких підстав: невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, відповідно до частини 7 статті 118 Земельного кодексу України, а саме, землі, за рахунок планується відведення земельної ділянки у власність, відносяться до земель сільськогосподарського призначення - сіножаті, що не відповідає призначенню та принципам землеустрою, визначеним статтями 2, 6 Закону України «Про землеустрій», в частині створення раціональної системи землеволодіння та землекористування, а також вимогам Закону України «Про охорону земель». Відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону України «Про охорону земель», а саме на землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо розорювання сіножатей.
Позивачка просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" від 09.03.2021 р. № 18-2360/16-21-СГ, яким відмовлено у наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області; зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області; стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області судовий збір.
Відповідач позов не визнав, у наданому суду відзиві на позовну заяву зазначив, що на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 по справі №480/9126/20, яким зобов'язано Головне управління повторно розглянути заяву позивачки про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області за межами населеного пункту, Головним управлінням повторно було розглянуто вказану заяву та наказом від 09.03.2021 № 18-2360/16-21-СГ відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га, що розташована на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, з таких підстав: невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів відповідно до частини 7 статті 118 Земельного кодексу України, а саме, землі, за рахунок яких планується відведення земельної ділянки у власність, відносяться до земель сільськогосподарського призначення - сіножаті, що не відповідає призначенню та принципам землеустрою визначеним статтями 2, 6 Закону України "Про землеустрій" в частині створення раціональної системи землеволодіння та землекористування, а також вимогам Закону України «Про охорону земель». Відповідно до ст. 37 Закону України "Про охорону земель", на землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо розорювання сіножатей.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази в їх сукупності суд визнає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до ГУ Держгеокадастру у Сумській області із заявою від 30.09.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області (а.с.12).
Наказом від 12.11.2020 № 18-34687/16-20-СГ відповідач відмовив у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою з тих підстав, що відсутня інформація щодо відповідності місця розташування земельної ділянки містобудівній документації, що ведеться на регіональному рівні, зокрема схемі планування території (а.с.11).
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивачка оскаржила його до суду.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 по справі №480/9126/20 визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 12.11.2020 № 18-34687/16-20-СГ.
На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 по справі №480/9126/20 відповідачем повторно було розглянуто клопотання позивачки та наказом від 09.03.2021 № 18-2360/16-21-СГ відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га, що розташована на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, з таких підстав: невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів відповідно до частини 7 статті 118 Земельного кодексу України, а саме, землі, за рахунок яких планується відведення земельної ділянки у власність, відносяться до земель сільськогосподарського призначення - сіножаті, що не відповідає призначенню та принципам землеустрою визначеним статтями 2, 6 Закону України "Про землеустрій" в частині створення раціональної системи землеволодіння та землекористування, а також вимогам Закону України «Про охорону земель». Відповідно до ст. 37 Закону України "Про охорону земель", на землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо розорювання сіножатей (а.с. 10).
Не погодившись із вищевказаним наказом, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель врегульовано Земельним кодексом України.
Особливості безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність врегульовані статтею 118 Земельного кодексу України.
Так, частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Згідно з ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Як вбачається з наведених норм, стаття 118 Земельного кодексу України містить перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Відповідач, в силу вимог Земельного кодексу України та покладених на нього обов'язків, зобов'язаний в кожному випадку дослідити фактичні обставини повно та всебічно для з'ясування наявності чи відсутності встановлених законом підстав для відмови в задоволенні заяви.
Відмовляючи у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою ГУ Держгеокадастру у Сумській області оскаржуваним наказом повідомляє позивача про те, що землі, за рахунок яких планується відведення земельної ділянки у власність, відносяться до земель сільськогосподарського призначення - сіножаті, що не відповідає призначенню та принципам землеустрою визначеним статтями 2, 6 Закону України "Про землеустрій" в частині створення раціональної системи землеволодіння та землекористування, а також вимогам Закону України «Про охорону земель». Відповідно до ст. 37 Закону України "Про охорону земель", на землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо розорювання сіножатей.
Втім, вказана підстава для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою є необґрунтованою та не передбачена приписами ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про охорону земель" від 19.06.2003 №962-IV власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов'язані здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.
Згідно з ч. 3 вказаної статті на землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо: вирощування певних сільськогосподарських культур, застосування окремих технологій їх вирощування або проведення окремих агротехнічних операцій; розорювання сіножатей, пасовищ; використання деградованих, малопродуктивних, а також техногенно забруднених земельних ділянок; необґрунтовано інтенсивного використання земель.
Таким чином, норма ч. 3 ст. 37 Закону України "Про охорону земель" від 19.06.2003 №962-IV визначає, що на землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо розорювання сіножатей. Однак, пряма заборона щодо такої діяльності, як зазначило ГУ Держгеокадастру в оскаржуваному наказі, відсутня.
Крім того, передача у власність земельної ділянки не позбавляє відповідні державні органи вживати заходи щодо контролю використання земельних ділянок за цільовим призначенням.
Той факт, що бажана земельна ділянка відноситься до сіножатей, не є підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки спірна земельна ділянка відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення.
Таким чином, вказана у наказі підстава для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, є необґрунтованою та не передбачена приписами Земельного кодексу України та такий наказ не може відповідати критеріям правомірності, визначених в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру від 09.03.2021 № 18-2360/16-21-СГ про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, суд зазначає наступне.
27.05.2021 набрав чинності Закон України від 28.04.2021 № 1423-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», яким розд. X «Перехідні положення» Земельного кодексу України доповнено п. 24 такого змісту:
"З дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:
а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);
б) оборони;
в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об'єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;
г) зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
ґ) під будівлями, спорудами, іншими об'єктами нерухомого майна державної власності;
д) під об'єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;
е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.
Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.
З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.
Отже, з 27.05.2021 дня набрання чинності Законом України від 28.04.2022 № 1423-ІХ (відповідно і п. 24 розд. X «Перехідні положення» Земельного кодексу України) всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, перелік яких наведено п. 24 розд. X «Перехідні положення» Земельного кодексу України (до вказаного Переліку спірна земельна ділянка не належить) вважаються землями комунальної власності територіальних громад, і з цього часу розгляд відповідних клопотань громадян, що зацікавлені в одержанні безоплатно у власність таких земельних ділянок віднесено до повноважень відповідних сільських, селищних, міських рад (ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України).
З огляду на наведене правові підстави для зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області надати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачкою при подачі даної позовної заяви було сплачено судовий збір у сумі 908,00 грн.
Таким чином, позивачці підлягають відшкодуванню витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області в сумі 908,00 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" від 09.03.2021 № 18-2360/16-21-СГ, яким відмовлено у наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області.
У задоволенні інших вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 25, код ЄДРПОУ 39765885) суму судового збору в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Соп'яненко