Справа № 420/17540/21
29 вересня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулись ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області про:
визнання протиправною бездіяльність Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області щодо не розгляду на пленарному засіданні сесії ради у встановлені законом строки заяв ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га на території Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населених пунктів);
зобов'язання Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області розглянути на пленарному засіданні сесії ради заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 02 липня 2021 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га на території Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населених пунктів) та прийняти рішення передбачене частиною 9 статті 118 Земельного кодексу України, яким затвердити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га на території Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населених пунктів), розроблені ФОП ОСОБА_4 ;
зобов'язання Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області передати у власність ОСОБА_1 земельну ділянки площею 2 га кадастровий номер 5124580500:01:001:0583 для ведення особистого селянського господарства (01.03)
зобов'язання Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області передати у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2 га кадастровий номер 5124580500:01:001:0571 для ведення особистого селянського господарства (01.03);
зобов'язання Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області передати у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 2 га кадастровий номер 5124580500:01:001:05782 для ведення особистого селянського господарства (01.03).
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Пунктом 8 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.
Згідно пункту 4 частиною 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист, зокрема шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку (частина 5 статті 5 КАС України).
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси має право особисто подати відповідний адміністративний позов до адміністративного суду або її законним представником.
Разом з тим, вимогами КАС України не передбачено подання адміністративного позову колективно декількома позивачами, що свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Також, відповідно до статті 172 КАС України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Суд з урахуванням положень частини 1 цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами, зокрема, різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Однак, у даному випадку, позовні вимоги не пов'язані між собою підставами виникнення або поданими доказами (позивачі зверталися з різними заявами, а не колективно, отримали три окремих листи-відмови від відповідача, розробили три різні проекти землеустрою та бажають отримати три різні земельні ділянки), не є основними та похідними вимогами.
Отже, позивачам - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , необхідно звернутись до суду з окремими позовними заявами для захисту власних прав, свобод та інтересів. Та особисто підтвердити відсутність тотожного спору на виконання пункту 11 частини 5 статті 160 КАС України.
Не дотримавшись пункту 5 частини 5 статті 160 КАС України, позивачами викладено обставини, якими вони обґрунтовують свої вимоги, проте не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини. Зокрема, не надано доказів наявності підстав для розроблення проектів землеустрою за правилом «мовчазної згоди», оскільки, як вбачається з матеріалів позовної заяви, у наданні дозволів позивачам на розроблення проектів землеустрою на виконання рішення суду - було відмовлено.
Згідно частини 4 статті 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до частини 4 статті 79 КАС України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Позивачами не було надано достатньо доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Зокрема, рішень ради про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/7640/20.
Також, частиною 1 статті 383 КАС України визначено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Позивачами у тексті позовної заяви неодноразового наголошувалося, що оскаржувані правовідносини виникли у зв'язку з неналежним виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/7640/20.
Суд зауважує, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України (статті 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Суд звертає увагу, що зміст позовних вимог впливає на вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Також, частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому розмірі і порядку або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
У свою чергу, правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» №3674-VІ від 08.07.2001 року (далі - Закон України «Про судовий збір»).
Згідно частини 1 статті 2 Закону України «Про судовий збір», платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Таким чином, кожному з позивачів належить сплатити за себе судовий збір.
Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (частина 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір»).
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» №1082-IX від 15.12.2020 року, з 01 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 2270,00 гривень.
Позивачами наразі заявлено по три позовні вимоги немайнового характеру (дві основні та одна похідна), проте у якості доказів сплати судового збору надано квитанцію про сплату лише на суму 908,00 гривень.
Враховуючи вищевикладене, позивачам належить доплатити судовий збір у розмірі 4540,00 гривень, а докази такої доплати надати до суду.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вищезазначені недоліки позовної заяви необхідно усунути шляхом надання до суду належним чином оформленого позову, відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України, його копій та копій документів відповідно до кількості учасників справи, наданням відповідних, засвідчених належним чином доказів по справі зазначених судом, доказів доплати судового збору у розмірі 4540,00 гривень.
Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв'язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв'язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
Керуючись статтями 2, 79, 94, 132, 133, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області (68200, смт. Сарата, вул. Чкалова 15, код ЄДРПОУ 04379189) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем. В іншому випадку позов буде повернутий позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею у порядку статті 256 КАС України та відповідно до статті 294 КАС України оскарженню не підлягає.
Суддя Балан Я.В.